ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДАНИЛОВИЧ ІГНАТІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. ДАНИЛОВИЧ Ігнатій Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Danylovych_I (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДАНИЛОВИЧ ІГНАТІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

ДАНИЛОВИЧ Ігнатій Миколайович (10.08.(30.07.), за ін. даними, 30.08.1787–12.07(30.06.).1843) – історик права. Н. в с. Гриневичі (нині село Білостоцького воєводства, Польща) в сім'ї бідного унійного священика. Навч. в шк. катол. чернечого ордену піаристів у м. Ломжа (з 1801), г-зії в м. Білосток (1807; обидва – Польща). Закінчив юрид. ф-т Віленського ун-ту (див. Вільнюський університет) зі ступенем магістра. Викладач (1814), ад'юнкт (1819), екстраординарний проф. (1822) громадян.-кримінального права, ординарний проф. (1823–24) Віленського ун-ту. 1818 перебував у наук. відрядженні у Варшаві та Санкт-Петербурзі. Від 1821 підтримував близькі стосунки з польс. істориком Й.Лелевелем, який прибув до Віленського ун-ту. Після слідства в справі таємних студентських т-в "філоматів" та "філаретів" обох було звільнено з роботи. Восени 1825 очолив каф-ру рос. і провінційного права Харків. ун-ту. Був відряджений до С.-Петербурга для роботи в комісії під кер-вом М.Сперанського зі складання "Зводу провінційних законів для західних губерній, приєднаних від Польщі" (не був прийнятий) зі збереженням професорського звання і платні (1830–35). Ординарний професор кримінального права Київ. ун-ту (1835–39), перший декан юрид. ф-ту цього ун-ту (1835–36). 1839 переведений до Моск. ун-ту. Там невдовзі захворів на нервовий розлад і 1842 повернувся до Києва.

Знав лат., нім., франц. й рос. мови, володів даром оповідача та мав глибокі знання в галузі давньослов'ян. права. Дослідник і видавець найдавніших пам'яток литов.-рус. законодавства, матеріалів з історії Польщі, Литви й України. Іменем Д. названо літопис Литви і Русі, знайдений ним у Білостоцькому воєводстві. Твори Д., в яких він обстоював думку про єдність права слов'ян. народів, друкувалися польс. і рос. мовами, зокрема в "Журнале Министерства народного просвещения" (1836–40). Колекція листів Д. до Й.Лелевеля зберігається в б-ці Польс. АН (Краків). Архів ученого не зберігся.

П. у м. Грефенберг (Чехія).

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Statut Kаzimierza z XV wieku… Wilno, 1826
  2. Latopisiec Litwy i Kronika ruska. Wilno, 1827
  3. Книга посольская метрики Великого княжества Литовского, т. 1–2. М., 1843
  4. Skarbiec dyplomatów papieskich, cеsarskich, królеwskich.., t. 1–2. Wilno, 1860–62.
Література:
  1. Шульгин В. История университета св. Владимира в первое 25-летие его существования. СПб., 1860
  2. Биографический словарь профессоров и преподавателей императорского университета св. Владимира (1834–1884). К., 1884
  3. Попков Б.С. Иоахим Лелевель и Украина. "Вопросы истории славян", 1977, № 5
  4. Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. М., 1979
  5. Шатрова М., Луста В. Ігнатій Данилович – доля, несправедливе забуття. В кн.: Слово молодим дослідникам. Рівне, 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КИЇВ
  • ЛЕЛЕВЕЛЬ ЙОАХИМ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВАРШАВА
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕМБОВСЬКИЙ ЕДВАРД
  • КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УКРАЇНІ 18–19 СТ.
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО (СЛАВІСТИКА) В УКРАЇНІ
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ВІНОК РУСИНАМ НА ОБЖИНКИ
  • ЗВІД МІСЦЕВИХ ЗАКОНІВ ЗАХІДНИХ ГУБЕРНІЙ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1837


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)