Бібліографічне посилання: Прилуцький В.І.
КАРТВЕЛІШВІЛІ Лаврентій Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kartvelishvili_L (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КАРТВЕЛІШВІЛІ ЛАВРЕНТІЙ ЙОСИПОВИЧ
КАРТВЕЛІШВІЛІ Лаврентій Йосипович (28(16).04.1890–22.08.1938) – парт. і держ. діяч. Н. в с. Іанеті (Грузія). Від 1905 – у революц. русі. 1911–14 навч. в Київ. комерційному ін-ті. 1915–16 вів революц. роботу в Саратові (нині місто в РФ), заарештований та засуджений. 1917 – на парт. роботі в Києві, чл. Київського к-ту РСДРП(б). Трав.–черв. 1918 – чл. Всеукр. парт. тимчасового к-ту. 1918–19 вів підпільну роботу в Одесі. Від квіт. 1919 – ред. газ. "Комуніст", секретар Одес. губкому КП(б)У, згодом – чл. РВР Пд. групи Дванадцятої армії. 1920 – зав. від., секретар Одес., 1921–23 – Київ. губкомів КП(б)У. 1923–26 – секретар ЦК КП(б) Грузії, 2-й секретар Закавказ. крайкому партії, голова РНК Грузин. СРР. 1929–30 – нач. Політуправління Укр. військ. округу, 2-й секретар ЦК КП(б)У. 1931–33 – секретар Закавказ. крайкому, 2-й секретар Західносибірського крайкому ВКП(б). 1933–36 – секретар Далекосх. крайкому ВКП(б), чл. Військ. ради Особливої Далекосх. армії. 1936–37 – секретар Крим. рескому ВКП(б). 1938 репресований. Реабілітований посмертно. |