ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛУКАШЕВИЧ ПЛАТОН ЯКИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Чисніков В.М., Д.В. ЛУКАШЕВИЧ Платон Якимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lukashevych_P_Ya (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУКАШЕВИЧ ПЛАТОН ЯКИМОВИЧ

ЛУКАШЕВИЧ Платон Якимович (бл. 1806–1887) – фольклорист, етнограф і мовознавець, громад. діяч. Н. в м-ку Березань у дворянській родині. Закінчив Ніжинську г-зію вищих наук (товаришував з М.Гоголем) і Рішельєвський ліцей (Одеса, 1828). Здійснив поїздку за кордон. У Празі (нині столиця Чехії) познайомився зі збирачем нар. епосу В.Ганкою та поетом і поборником ідеї панславізму Я.Колларом. По поверненні додому почав збирати місц. нар. пісні. Служив у козелецькому повітовому суді. 1834 вийшов у відставку й поселився у власному маєтку в м-ку Березань. 1839 видав збірку укр. фольклору "Малороссийские и Червонорусские песни" (С.-Петербург). До неї увійшли нар. думи та пісні, зібрані ним особисто на Полтавщині, а також деякі матеріали, взяті зі збірника В.Залєського і записів З.Доленги-Ходаковського. Вперше були надруковані думи про козака Голоту, про Самійла Кішку (запис здійснено, імовірно, 1832 зі слів бандуриста Стрічки) та ін. У передмові Л. зазначав помітну тенденцію витіснення укр. нар. пісні російською і солдатською. Ця праця, на думку істориків, стала третім (після збірок М.Максимовича й І.Срезнєвського) виданням записів укр. фольклору, здійснених в останні роки його масового поширення і розвитку.

Підтримував творчі зв'язки з галицькими діячами. Писав "філологічні праці", серед них, зокрема, "Пример всеясветного славянского чаромутия: в слове ..." (Київ, 1850), "Ключ к познанию на всех языках мира прямых значений в названиях числительных имен первого десятка на основании всесветного славянского Чаромутия" (Київ, 1851), "Объяснение ассирийских имен" (Київ, 1868), "Корнеслов греческого языка" (Київ, 1869), "Мнимый индогерманский мир, или истинное начало образования языков: немецкого, английского, французского и других западноевропейских" (Київ, 1874). Друкував їх великими накладами, однак через брак до них інтересу з боку читачів тримав їх в амбарах свого маєтку. На думку фахівців, ці роботи Л. не мають наук. значення. Зі свідчень його сучасників, Л. мав у цей час деякі ознаки психічного розладу.

1862–65 обирався предводителем дворянства Переяслав. повіту.

До етногр. і філол. праць Л. належить також твір "О примечательных обычаях и увеселениях малороссиян на праздник Рождества Христова и Новый год" ("Северный архив", 1876, ч. 2).

Останні роки життя тяжко хворів.

П. у м-ку Березань.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Науменко В. Происхождения малорусской думы о Самуиле Кошке. "Киевская старина", 1883, кн. 4
  2. Ткаченко-Петренко. Думы в изданиях и исследованиях. "Україна", 1907, № 7–8
  3. Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні. К., 1919
  4. Грушевська К. Українські народні думи. К., 1927.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕРЕЗАНЬ, МІСТО
  • ДОЛЕНҐА-ХОДАКОВСЬКИЙ ЗОРІАН
  • ДУМИ
  • ГАНКА ВАЦЛАВ
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОЛЛАР ЯН
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ОДЕСА
  • ПРЕДВОДИТЕЛЬ ДВОРЯНСТВА
  • РІШЕЛЬЄВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ ІВАНОВИЧ
  • ЗАЛЄСЬКИЙ ВАЦЛАВ–МІХАЛ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛУКАШЕВИЧІ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНИ
  • РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ - АЛЬМАНАХ (1837)
  • ВАГИЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)