ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛУЦЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА

  Бібліографічне посилання: Ісаєвич Я.Д. ЛУЦЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lutska_bratska_shkola (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУЦЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА

ЛУЦЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА – навч. заклад, заснований бл. 1617 Луцьким Хрестовоздвиженським (Чеснохрестським) братством (див. Луцьке братство). Діяльну участь у її створенні взяли Л.Древинський, Д.Малинський, А.Пузина. Зберігся рукопис (нині він знаходиться в Бібліотеці національній України імені В.І. Вернадського), до якого 1624 були переписані документи про структуру та пед. засади школи – її статут (ґрунтувався на "Порядку шкільному" Львівської братської школи) і "Артикули шкільні" (правила поведінки для учнів). Програма навчання була наближеною до програми Львів. братської школи. Тут опановували різні предмети й мови. Високо було поставлено спів, причому учні користувалися партесами на 6, 8 і більше голосів (див. Партесний спів). Перед прийняттям до школи встановлювався триденний іспитовий термін. Напрям студій для вихованців визначався індивідуально, з урахуванням віку учня, його нахилів і здібностей. У час свого розквіту школа належала до провідних в Україні братських шкіл. Деякі її учні та вчителі, як свідчать публікації, уміли складати вірші. Так, у виданому 1628 у зв'язку зі смертю священика братської церкви Івана Василевича збірнику "Лямент" вміщено "Трен нищих спудеєв школи братської Луцької" за підписом "пенітарха" Григора Соминовича – школяра, який відповідав за порядок і дисципліну в школі. З братською школою були пов'язані, зокрема, Іван Карпович, автор "Елегії" в тому ж збірнику, і луцький міщанин Степан Полумеркович – автор вірша з приводу похорону Василини Яцківни. Учителями школи були ченці Луцького братського монастиря Єлисей (Ілковський; керівник школи 1628, відомий також як композитор), Павло (Босинський; бакалавр, тобто вчитель 1634), ігумен Августин (Славинський; викл. риторики, філософії і математики в серед. 17 ст.), можливо, також Зосима (Согникевич), маляр Йов (Кондзелевич). Крім синів правосл. міщан і шляхтичів (див. Шляхта), у школі навч. незаможні школярі (павпри), які збирали милостиню, співаючи по вулицях.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов, т. 1–3. К., 1897–1898
  2. Харлампович К. Западнорусские православ-ные школы ХVI и начала ХVII веков, отношение их к инославным, религиозное обучение в них и заслуги их в деле защиты православной веры и церкви. Казань, 1898
  3. Архив Юго-Западной России, ч. 1, т. 6. К., 1908
  4. Курганович С. Дионисий Жабокрицкий, епископ Луцкий и Острожский: Историко-биографический очерк. К., 1914
  5. Ісаєвич Я. Братства і їх роль у розвитку української культури ХVI–ХVIII ст. К., 1966
  6. Дзюба Е.Н. Просвещение на Украине (вторая половина ХVI – первая половина ХVII вв.). К., 1987
  7. Пам'ятки братських шкіл на Україні (кінець ХVI – початок ХVII ст.): Тексти і дослідження. К., 1988
  8. Історія української культури, т. 2–3. К., 2001–03
  9. Isaievych Ia. Voluntary Brotherhood: Confraternities of Laymen in Early Modern Ukraine. Edmonton–Toronto, 2006.

Посилання:
  • БАКАЛАВР
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БРАТСЬКІ ШКОЛИ
  • ДРЕВИНСЬКИЙ ЛАВРЕНТІЙ
  • КОНДЗЕЛЕВИЧ ЙОВ
  • ЛУЦЬКЕ БРАТСТВО
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА
  • МІЩАНИ
  • ПАРТЕСНИЙ СПІВ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • БРАТСЬКІ ШКОЛИ
  • КОНДЗЕЛЕВИЧ ЙОВ
  • ЛУЦЬК
  • ЛУЦЬКЕ БРАТСТВО
  • ЖАБОКРИЦЬКИЙ ДІОНІСІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)