Бібліографічне посилання: Луцький О.І.
ЛУЦЬКИЙ Остап Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lutsky_O_M (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛУЦЬКИЙ ОСТАП МИХАЙЛОВИЧ
|
ЛУЦЬКИЙ Остап Михайлович (псевдоніми і криптоніми – О.Люнатик, Немирич, О.Л-ий, О-п, Л-й та ін.; 08.11.1883–08.10.1941) – громад. і політ. діяч, кооператор, поет, критик, перекладач, публіцист. Н. в с. Луки (нині село Самбірського р-ну Львів. обл.). Навч. в г-зіях міст Бучач, Станіслав (нині м. Івано-Франківськ), Самбір. Вищу освіту здобував у Львів., Празькому, Краківському ун-тах. Студіював право, філософію, літературу. У Кракові познайомився з В.Стефаником і Б.Лепким. 1903 оприлюднив збірку поезій "Без маски", а 1905 – "З моїх днів". 1906 став одним з організаторів літ. групи "Молода муза", надрукував поетичну збірку "В такі хвилі". Від 1907 (і до 1914) був співредактором газ. "Буковина". Написав кілька літературно-критичних статей, присвячених літ. процесові кінця 19 – поч. 20 ст. Виступав як активний поборник модерністських напрямів у літературі. Займався перекладами з чеської, болг., польс., франц., рос. мов. 1910 став одним з організаторів об'єднання сільс. кредитових кооперативів на Буковині "Селянська хата", був членом її дирекції. У роки Першої світової війни служив у австрійс. армії, 1918 був ад'ютантом архікнязя Вільгельма фон Габсбурга-Льотрінгена. З початком українсько-польської війни 1918–1919 став сотником Української Галицької армії, потому служив нач. штабу 4-ї Золочівської бригади, був старшиною генштабу Армії Української Народної Республіки, забезпечував, зокрема, зв'язок Гол. отамана Армії УНР С.Петлюри з Нач. Польс. д-ви Ю.-К.Пілсудським. По завершенні війни мешкав на Стрийщині, став одним із провідників укр. кооп. руху в Галичині. 1928–39 – голова дирекції Ревізійного союзу укр. коо-ператорів, водночас від 1930 – голова ради "Центросоюзу". Займався також політ. діяльністю. Був членом ЦК Українського національно-демократичного об'єднання. 1928–35 – посол (депутат) польс. сейму, 1935–39 – сенатор. Писав статті на екон. й суспільні теми. Виступав за нормалізацію українсько-польських відносин. Після введення військ Червоної армії (див. Радянська армія) на західноукр. землі (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі) 2 жовтня 1939 заарештований у Львові органами НКВС. П. у концтаборі поблизу м. Котлас Архангельської обл., РФ, місце поховання не відоме. У Вроцлавському архіві (Польща) зберігається рукописна збірка його перекладів зарубіжної поезії, названа ним самим "Ex libris". |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Качор А. Остап Луцький: (пам'яті визначного українського громадського діяча). Вінніпег, 1952
- Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк, 1964
- Остап Луцький і сучасники: Листи до О.Кобилянської і І.Франка та інші забуті сторінки. Нью-Йорк–Торонто, 1994
- Погребенник Ф. Остап Луцький. "ЛУ", 1999, 25 березня
- Гречанюк А. Остап Луцький – літературний критик (на матеріалі газети "Буковина"). "Біблія і культура", 2002, вип. 4.
|