Бібліографічне посилання: Войтович Л.В.
ЛЮБОМИРСЬКІ (LUBOMIRSCY) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lyubomirski_rid (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛЮБОМИРСЬКІ (LUBOMIRSCY)
| |
ЛЮБОМИРСЬКІ (Lubomirscy) – польс. магнатський рід, його осн. земельні володіння з 16 ст. зосереджувалися на укр. землях, гол. чин. у Руському воєводстві та на Поділлі. Щоб надати давності своєму родові, на поч. 18 ст. тогочасні його представники проголосили себе нащадками волин. кн. Давида Ігоровича. Найвідоміші Л.: Себастіян (бл. 1539 – 1613; домігся титулу графа 1595), його син Станіслав (1583–1649; був воєводою руським 1628–38, воєводою і каштеляном краківським з 1638; від 1647 – князь "Священної Римської імперії германської нації"); сини Станіслава – Олександр-Міхал (п. 1667; воєвода краківський з 1668) та Єжи-Себастіян (див. Є.-С.Любомирський); сини останнього – Станіслав-Гераклій (1642 –1702) – маршалок великий коронний, автор низки праць з історії Польщі, та Ієронім-Августин (п. 1706) – мальтійський кавалер, фельдмаршал-лейтенант австрійс. армії, учасник Віденської битви 1683, гетьман польний коронний, гетьман великий коронний (1702); Станіслав (1704–93) – воєвода брацлавський і київ.; Юрій (1817–72) – політ. діяч, куратор Оссолінеуму 1847–51 і 1869–72. |