ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЮБОМИРСЬКИЙ ЄЖИ-СЕБАСТІЯН

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЛЮБОМИРСЬКИЙ Єжи-Себастіян [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lyubomirsky_E_S (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮБОМИРСЬКИЙ ЄЖИ-СЕБАСТІЯН

ЛЮБОМИРСЬКИЙ Єжи-Себастіян (20.01.1616–31.01.1667) – держ. і військ. діяч Речі Посполитої, дипломат, граф, князь (з 1647). Н. під Краковом. Походив зі старовинного шляхетського роду Любомирських герба "Шенява", спорідненого в 16–17 ст. з Браницькими, Зебжидовськими, Конецпольськими, Олесницькими та ін. Батько (Станіслав) був крайчим коронним (1619–20), підчашим коронним (1620–28), воєводою руським (1628–38), воєводою і каштеляном краківським (1638–49), мати Анна – донька волин. воєводи кн. О.Острозького і внучка кн. В.-К.Острозького. Дістав добру домашню освіту, закінчив колегіум Новодворського в Кракові, учився в колегіумах та ун-тах в Інгольштадті (Баварія), Лейдені (Голландія; нині Нідерланди), здійснив подорож по європ. країнах, зустрічався з кардиналом А.-Ж. де Рішельє. Після повернення на батьківщину розпочав політ. кар'єру, брав активну участь у діяльності сеймів та сеймиків, став одним з найавторитетніших оборонців шляхетських вольностей. Вважався блискучим оратором, меценатом науки і літератури. Був старостою сондецьким (1637–46), хмельницьким (1645 –65), краківським (1646–64), пізніше – перемиським (1652–53) і переяславським (1660–67).

До національної революції 1648–1676 поставився відверто вороже, але діяв в угрупованні канцлера коронного Є.Оссолінського, яке прагнуло до компромісу з повстанцями. Брав участь у Пилявецькій битві 1648, під час Зборівської битви 1649 командував разом з Я.Собеським (див. Ян III Собеський) лівим крилом коронної армії. Під час мирних переговорів під Зборовим, коли до ставки мав прибути Б.Хмельницький, Л. як заручник поїхав до укр. війська. 1650 став надвірним маршалком і цього ж року дещо пізніше – маршалком великим коронним (1650–64). Відзначився в Берестецькій битві 1651, брав участь у битві під Жванцем (нині село Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.; Жванецька облога 1653), вступив у конфлікт з королем Яном II Казимиром Ваза, бо передбачав поразку польс. війська. Під час цієї кампанії вів переговори під Кам'янцем (нині м. Кам'янець-Подільський) з татар. й укр. представниками. Найбільших успіхів досягнув у боротьбі проти швед. і трансильванських військ у роки "Потопу", зокрема, відзначився в битві під Варкою (8 квітня 1656; нині в Польщі), у кампанії у Великопольщі, розгромив трансильванського кн. Ракоці Дєрдя II під Меджибожем, змусив його підписати тяжкий договір (22 липня 1657) і вийти з антипольс. коаліції. Після цього став гетьманом польним коронним (1657–67). Разом із С.Потоцьким командував польс. армією, яка вийшла переможницею в битвах під Любарем, Чудновим і с. Слободище (1660; нині всі Житомир. обл.) над рос. військами В.Шереметєва, після чого добився підписання гетьманом Ю.Хмельницьким вигідного для Польщі Слободищенського договору (див. Чуднівський договір 1660). Став одним з вождів магнатської олігархії, очолив рокош проти короля Яна II Казимира Ваза, завдав поразки королів. військам під Монтвами (12 липня 1666; нині в Польщі), після цього було укладено компромісне порозуміння. Через деякий час по 2-му сейму (листопад 1666) був розбитий паралічем і помер.

Був двічі одружений. Із Констанцією Лігезянкою з Бібки (р. н. невід. – п. 1648) мав доньку Христину (р. н. і р. с. невід.) та 3-х синів – Станіслава Гераклія (1642–1702), Олександра Міхала (р. н. невід. – п. 1675), Ієроніма Августина (р. н. невід. – п. 1706) та із Барбарою з Тарлів (р. н. невід. – п. 1675; була удовою по Я.Даниловичу; шлюб з Л. уклала 1654) мав доньку Анну Христину (р. н. і р. с. невід.) і 2-х синів – Франциска-Себастіяна (р. н. невід. – п. 1699) і Єжи-Домініка (р. н. невід. – п. 1727; був коронним підстолієм 1695–1702 і коронним підкоморієм 1702–26).

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 1992
  2. Kłaczewski W. Jerzy Sebastian Lubomirski. Wrocław–Warszawa–Kraków, 2002.

Посилання:
  • БАВАРІЯ
  • БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р.
  • БРАНИЦЬКІ
  • ЧУДНІВ, СМТ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧУДНІВСЬКА КАМПАНІЯ 1660
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНЦЛЕР КОРОННИЙ
  • КАШТЕЛЯН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КРАЙЧИЙ
  • КРАКІВ
  • ЛЮБАР
  • ЛЮБОМИРСЬКІ (LUBOMIRSCY)
  • МАРШАЛОК
  • МЕДЖИБІЖ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОССОЛІНСЬКИЙ ЄЖИ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПІДЧАШИЙ
  • ПІДКОМОРІЙ
  • ПІДСТОЛІЙ
  • ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648
  • РАКОЦІ ДЄРДЬ ІІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОКОШ
  • ШЕРЕМЕТЄВ ВАСИЛЬ БОРИСОВИЧ
  • ВОЄВОДА
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЗБОРІВ
  • ЗБОРІВСЬКА БИТВА 1649
  • ЖВАНЕЦЬКА ОБЛОГА 1653

  • Пов'язані терміни:
  • ЧУДНІВСЬКА КАМПАНІЯ 1660
  • ХОТИНСЬКА ВІЙНА 1621
  • ПАСЕК ЯН-ХРИЗОСТОМ
  • ПІЩАНКА
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • ТЯЧІВ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • УГОРЦІ В УКРАЇНІ
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЯН
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЖИЛА ІВАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)