|
Бібліографічне посилання: Комар О.В.
МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ, Перещепинський скарб [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Malopereschepynsky_skarb (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ, ПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ
| |
МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ, Перещепинський скарб – комплекс предметів 6–7 ст. Випадково знайдений 11 червня (29 травня) 1912 дітьми-пастухами на березі р. Ворскла (притока Дніпра) поблизу с. Мала Перещепина (нині Новосанжарського р-ну Полтавської обл.), розкопаний місцевими мешканцями. Згодом місце знахідки обстежили І. Зарецький, М.Макаренко. Майже всю колекцію комплексу викупив Ермітаж (Санкт-Петербург), де вона й зберігається донині. Лише кілька предметів з колекцій Б. Ханенка та В. Щербаківського залишилися в Україні й тепер перебувають у зібраннях Полтавського краєзнавчого музею і Музею історичних коштовностей України. Загальна кількість одиниць зберігання – понад 770, вага речей з дорогоцінних металів – бл. 25 кг золотих і 50 кг срібних. До складу М. с. входять набори коштовного золотого та срібного посуду візантійського, перського та тюрко-согдійського походження (тарелі, келихи, чаші, амфора). Серед них особливо вирізняються золоті глек і чаша, виготовлені для двору перських (сасанідських) володарів, а також срібна таріль, виготовлена близько 498 для єпископа Патерна з візантійського м. Томи (тепер Констанца, Румунія). Також у комплексі присутні золоті особисті прикраси (браслети, гривни, сережка, персні), прикраси для пояса та кінської збруї, срібні стремена, намисто з золотих візантійських монет імператорів Маврикія, Фоки, Іраклія з синами та Константина ІІ (найпізніші – 642–646), зброя (однолезові мечі, сагайдак), скляний посуд тощо. Усі речі, вірогідно, містилися у дерев'яній скрині розмірами 1×1,5 м, оббитій ззовні золотими квадратними пластинками. Первісно дослідники розглядали комплекс як скарб, схований у роки експансії Хозарського каганату на Захід (665–680), що належав вождю слов'ян давніх, булгар або хозар, а сам епізод його приховування датували від середини 7 до початку 8 ст. Найбільшої популярності набули версії, що атрибутують пам'ятку як поховання булгарського вождя Кубрата (Й. Вернер) або як поминальний комплекс тюркського (хозарського) володаря (Б. Маршак, М. Артамонов, А. Амброз). Нині його об'єднують в одну групу з надзвичайно подібними за культурним типом і складом кочівницькими комплексами 2-ї половини 7 – початку 8 ст. зі степової і лісостепової Наддніпрянщини (Келегеї, Макухівка, Зачепилівка, Вознесенка, Глодоси), належними до перещепинської культури. | дата публікації: 2023 р. остання редакція: 2023 р.
Література: - Зарецкий И.И. Клад, найденный при селе Малая-Перещепина Константиноградского уезда Полтавской губернии. В кн.: Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Вып. 9. Полтава, 1912
- Макаренко Н.Н. Перещепинский клад. В кн.: Известия Императорской археологической комиссии. Вып. 46. СПб., 1912
- Бобринский А.А. Перещепинский клад. «Материалы по археологии России», 1914, № 34
- Маршак Б.Б., Скалон К.К. Перещепинский клад. Л., 1972
- Залесская В.В., Львова З.З., Маршак Б.Б., Соколова И.И., Фонякова Н.Н. Сокровища хана Кубрата. Перещепинский клад. СПб., 1997
- Комар А.А. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII – начала VIII в. В кн.: Степи Европы в эпоху средневековья. Т. 5. Донецк, 2006
- Комар О.В. Місце та обставини знахідки Перещепинського комплексу за матеріалами розвідки А.Т. Сміленко 1963 року. В кн.: Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2020. Полтава –Харків, 2020
|
дата публікації : 2009 р. МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ. 1912 на пн. від с. Мала Перещепина (нині село Новосанжарського р-ну Полтав. обл.), на лівому березі р. Ворскла (прит. Дніпра) випадково було виявлено коштовності, до яких входили худож. вироби із золота (20 кг) й срібла (50 кг). Усі ці речі поділяються на 3 хронологічні групи: 1) кін. 6 – поч. 7 ст. (блюдо єпископа Патерни, рукомийний набір – глек і ківш, соліди візант. імператорів Анастасія (491–518), Юстиніана I (527–65), Маврикія (582–602), Фоки (602–10) та ін.; 2) наступного часу, але не раніше 642–47 (патріарший пояс, блюдо з хрестом, браслети, персні, соліди часів правління візант. імп. Іраклія з синами (637–38), з яких було виготовлено намисто тощо; 3) періоду, що датується бл. 670 (сасанідські глек і чаша, согдійські дуги від сідла та фігурки левів, причорноморської роботи браслети, пряжки, поясні наконечники, інкрустовані вставками із скла тощо, візантійської роботи келихи на високих ніжках та ін.). Вважається, що на території Малої Перещепини було поховано хана Великої Болгарії Кубрата. Підставою для цього є персні з монограмами, на яких І.Вернер прочитав його ім'я та сан патрикія, якого був удостоєний Кубрат. На одному з перснів читається ім'я Органи – дядька Кубрата, який був регентом за його дитинства. Макаренко Н.Е. Перещепинский клад. "Известия Археологической комиссии", 1912, прибавление к вып. 46 Бобринский А.А. Перещепинский клад. В кн.: Материалы по археологии России, № 34. Петроград, 1914 Сокровища хана Кубрата (Перещепинский клад). СПб., 1997. Приходнюк О.М.
|
Посилання:АРТАМОНОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
БУЛГАР ВЕЛИКИЙ
ГЛОДОСЬКИЙ СКАРБ
ХАНЕНКИ БОГДАН І ВАРВАРА
ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ
ХОЗАРИ
КУБРАТ, БУЛГАРСЬКИЙ ВОЖДЬ
МАКАРЕНКО МИКОЛА ОМЕЛЯНОВИЧ
МАВРИКІЙ, ФЛАВІЙ МАВРИКІЙ ТИБЕРІЙ
МУЗЕЙ ІСТОРИЧНИХ КОШТОВНОСТЕЙ УКРАЇНИ
ПЕРЕЩЕПИНСЬКА КУЛЬТУРА
ПОЛТАВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 1
ВОЗНЕСЕНКА
Пов'язані терміни:АРХЕОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА
ПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|