ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАТЮШЕНКО БОРИС ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. МАТЮШЕНКО Борис Павлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Matyushenko_B_P (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАТЮШЕНКО БОРИС ПАВЛОВИЧ

МАТЮШЕНКО Борис Павлович (02.11.1883–25.03.1944) – укр. громад., політ. і держ. діяч. Д-р медицини (1912), професор. Н. в м. Санкт-Петербург у сім'ї офіцера рос. армії. Закінчив мед. ф-т Київ. ун-ту (1909), працював військ. лікарем, асистентом у клініках при Київ. ун-ті, Жін. мед. ін-ті. 1912 склав іспити на звання д-ра медицини. З 1903 – активний діяч Революційної української партії, з грудня 1905 – член Української соціал-демократичної робітничої партії. Належав до проводу київ. к-ту партії. Як військ. лікар 1914 мобілізований до рос. армії. До літа 1917 служив у різних військ. частинах і госпіталях Південно-Західного фронту.

З серпня 1917 за дорученням Української Центральної Ради розпочав роботу з організації служби охорони здоров'я в Україні, очолював медично-санітарну управу при ген. секретарстві внутр. справ. Член Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) від УСДРП. За періоду Української Держави – зав. департаменту здоров'я мін-ва здоров'я та опікування, у листопаді 1918 – лютому 1919 – міністр здоров'я та опікування Української Народної Республіки. Входив до складу укр. делегації на Паризькій мирній конференції 1919–1920. 1919 – квітень 1920 – голова дипломатичної місії УНР у Бельгії.

Протягом 1920–21 очолював Закордонне бюро Укр. Червоного Хреста. З грудня 1921 викладав в Українському вільному університеті (у Празі, Чехословаччина). Один з фундаторів Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), професор, д-р медицини Карлового університету (Прага), керівник 2-х кафедр Євгеністичного ін-ту ЧСР. 1922 став засн. та протягом 1923–35 очолював Спілку укр. лікарів ЧСР, протягом 1923–25 редагував і видавав її друкований орган – "Український медичний вісник", був співредактором "Латинсько-українського медичного словника".

П. у м. Прага.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Довідник з історії України, т. 2. К., 1995
  2. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • КАРЛОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ПРАЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КОМІТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, МАЛА РАДА
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (УСДРП)
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ)

  • Пов'язані терміни:
  • БЕРЛІНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ДІДУШОК (ГЕЛЬМЕР) ПЕТРО
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (УСДРП)
  • УКРАЇНСЬКЕ ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО (УІФТ)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ (УЧХ)
  • ЗАКОРДОННА ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛ–ДЕМОКРАТИЧНОЇ РОБІТНИЧОЇ ПАРТІЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)