Бібліографічне посилання: Осташко Т.С.
МАТЮШЕНКО Борис Павлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Matyushenko_B_P (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАТЮШЕНКО БОРИС ПАВЛОВИЧ
МАТЮШЕНКО Борис Павлович (02.11.1883–25.03.1944) – укр. громад., політ. і держ. діяч. Д-р медицини (1912), професор. Н. в м. Санкт-Петербург у сім'ї офіцера рос. армії. Закінчив мед. ф-т Київ. ун-ту (1909), працював військ. лікарем, асистентом у клініках при Київ. ун-ті, Жін. мед. ін-ті. 1912 склав іспити на звання д-ра медицини. З 1903 – активний діяч Революційної української партії, з грудня 1905 – член Української соціал-демократичної робітничої партії. Належав до проводу київ. к-ту партії. Як військ. лікар 1914 мобілізований до рос. армії. До літа 1917 служив у різних військ. частинах і госпіталях Південно-Західного фронту. З серпня 1917 за дорученням Української Центральної Ради розпочав роботу з організації служби охорони здоров'я в Україні, очолював медично-санітарну управу при ген. секретарстві внутр. справ. Член Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) від УСДРП. За періоду Української Держави – зав. департаменту здоров'я мін-ва здоров'я та опікування, у листопаді 1918 – лютому 1919 – міністр здоров'я та опікування Української Народної Республіки. Входив до складу укр. делегації на Паризькій мирній конференції 1919–1920. 1919 – квітень 1920 – голова дипломатичної місії УНР у Бельгії. Протягом 1920–21 очолював Закордонне бюро Укр. Червоного Хреста. З грудня 1921 викладав в Українському вільному університеті (у Празі, Чехословаччина). Один з фундаторів Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), професор, д-р медицини Карлового університету (Прага), керівник 2-х кафедр Євгеністичного ін-ту ЧСР. 1922 став засн. та протягом 1923–35 очолював Спілку укр. лікарів ЧСР, протягом 1923–25 редагував і видавав її друкований орган – "Український медичний вісник", був співредактором "Латинсько-українського медичного словника". П. у м. Прага. |