Бібліографічне посилання: Чорновол І.П.
МЕДВЕДСЬКИЙ (Niedzwiedzki) Юліян [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Medvedsky_Yu (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МЕДВЕДСЬКИЙ (NIEDZWIEDZKI) ЮЛІЯН
|
МЕДВЕДСЬКИЙ (Niedzwiedzki) Юліян (28.10.1845–07.01.1918) – учений-геолог. Професор (1873). Член-співзасновник Наукового товариства імені Шевченка (1892), дійсний член Краківської АН (1893). Н. в м. Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща) в сім'ї урядника магістрату. 1870 закінчив Віденський ун-т. Член т-ва укр. студентів "Січ", "Просвіти" (1868; див. "Січ" у Відні, Просвіти). 1873–1908 – професор Тех. академії у Львові (з 1877 – Політех. школа), її ректор 1879–80, 1884–85, 1887–88. Водночас 1884–1904 – приват-доцент Львів. ун-у (нині Львівський національний університет), де організував кафедру геології. Член-співзасновник Польс. т-ва природознавців ім. М.Коперника (1875), Академії наук у Кракові (член-кореспондент від 1887, дійсний член від 1893), д-р філософії Нім. ун-ту в Празі (нині столиця Чехії; 1896), почесний член Геологічного т-ва в Санкт-Петербурзі. Засновник мінералогічного музею Політехнічної школи, який вважався найкращим у світі; на збірки музею витратив бл. 100 тис. корон з власної кишені. Автор бл. 100 наук. праць, підручників з петрографії та мінералогії. Кавалер ордена Залізної корони 3-го класу (1898), хреста ордена Франца-Йосифа (1908), румун. ордена Командора. За наук. заслуги 1902 отримав титул радника двору, 1908 – докторат honoris causa, 1912 – докторат rerum techikorum honoris Політех. школи у Львові. 150 тис. корон і приватну бібліотеку заповів Львівському товариству "Просвіта". Політики уникав, водночас старався не афішувати свою нац. ідентичність. У польських спеціалізованих виданнях і енциклопедіях фігурує як "Niedzwiedzki". П. у м. Львів. |