Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф.
МОНОМАШИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Monomashychi (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
МОНОМАШИЧІ
МОНОМАШИЧІ (Мономаховичі) – могутній князівський клан, що поділявся на 3 земельні князівські династії: волинські Ізяславичі (Мстиславичі), що не раз посідали київ. стіл, смоленські Ростиславичі, також Мстиславичі, бо, як й Ізяславичі, були нащадками Мстислава Великого, старшого сина Володимира Мономаха), владимиро-суздальські Юрійовичі (глава – Юрій Долгорукий, молодший син Володимира Мономаха), яких історики ототожнюють власне з М. Родоначальник М. – Володимир Всеволодич Мономах. У джерелах 12–13 ст. антропонім "Мономашичі" не трапляється. Князі-М. називалися: "Володимировичи", "Володимеричь", "Манамахов", "Маномаш" (сини Володимира Всеволодича), а також "племя Володимере". М. були найчисленнішим і наймогутнішим князівським родом на Русі, але суперництво всередині клану і його окремих гілок завадили М. відсунути своїх гол. суперників Ольговичів на околицю політ. життя. |