Бібліографічне посилання: Фіалко О.Є.
МОЗОЛЕВСЬКИЙ Борис Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mozolevskyj_B (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
МОЗОЛЕВСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
МОЗОЛЕВСЬКИЙ Борис Миколайович (04.02.1936–13.09.1993) – археолог-скіфознавець, поет. Канд. істор. н. Н. в с. Миколаївка (нині село Веселинівського р-ну Миколаїв. обл.). За свої погляди зазнав утисків і гонінь від рад. влади. Відомий відкриттям золотої пекторалі – прикраси скіф. володаря (див. Скіфи) в кургані Товста Могила (1971) та наук. монографіями: "Товста Могила" (1979), "Мелітопольський курган" (у співавт. з О.Тереножкіним, 1988). Прихильність читачів здобула книга "Скіфський степ" (1983), у якій нариси про скіф. кургани поєднано з ліричними віршами про сиву давнину. До археології долучився 1962 – участю в експедиціях, від 1968 – наук. співробітник, а від 1986 – зав. відділу Ін-ту археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України). Як поет залишив збірки "Червоне вітрило" (1976), "Веретено" (1980), "Кохання на початку осені" (1985), "І мить, як вік..." (1986), "Дорогою стріли" (1991), що поряд з інтимною лірикою містять худож. бачення скіф. світу. |