Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я.
МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Muravskyj_shliakh (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ
МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ, Муравська сакма – один із магістральних степових шляхів, що з давніх часів і аж до 19 ст. пролягали теренами України. Імовірно, вперше згадується в писемних джерелах під 1555. Походження назви дискусійне. Найбільш докладно описаний у "Большому чертежу книге". З'єднував Крим із центр. районами Росії. Подібно до ін. степових шляхів М.ш. пролягав переважно вододілами, із мінімальною кількістю переправ. Починався в Перекопі, ішов верхів'ями річок Дніпровського та Азовського басейнів, далі – вододілом Дніпра та Сіверського Дінця (прит. Дону), переходив у басейн Дону (де перетинав його праву притоку Бистра Сосна біля м. Лівни; нині місто Орловської обл., РФ), а потім – у басейн Оки (прит. Волги), де перетинав її праву притоку Упа біля м. Тула (нині місто в РФ). Від Тули М.ш. вів до бродів через Оку і на Москву. Між верхів'ями річок Мож (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону) і Коломак (прит. Ворскли, бас. Дніпра) станом на 1627 шлях був перекопаний ровом, який не можна було обминути. У 16–17 ст. М.ш. використовувався ордами Кримського ханату для набігів та походів на терени Рос. д-ви, зокрема на Слобідську Україну. Друга назва траси – "Царева дорога" – пов'язана з тим, що нею рухалося військо на чолі із самим ханом ("царем"). Із розвитком російської прикордонної оборонної системи інтенсивність татарських набігів зменшувалася, натомість зростало значення М.ш. як торг. артерії. Дж.: Книга Большому чертежу. М.–Л., 1950. |