Бібліографічне посилання: Яневич О.О.
МУРЗАК-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Murzak_Kobynska_k_ra (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
МУРЗАК-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА
МУРЗАК-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА – археол. к-ра доби мезоліту. Осн. стоянки – Мурзак-Коба, Шан-Коба (шари 2, 3), Фатьма-Коба (шари 2, 3, 4), Кара-Коба, Ласпі VII, Аджи-Коба III; поховання в Фатьма-Кобі та Мурзак-Кобі. Територія поширення – Гірський Крим. Датується часом від 9,5 до 7 тис. років тому. Для крем'яної індустрії М.-к.к. притаманна високорозвинена техніка платівчастого розколювання з одно- та двоплощадних нуклеусів. Знаряддя: геометричні мікроліти (переважно трапеції та, у меншій кількості, сегменти й трикутники), кінцеві та підокруглі скребачки, кутові й бокові різці, платівки з виїмками, кістяні гарпуни та вістря з боковим пазом. Госп-во мурзак-кобинського населення: полювання на лісових тварин, збиральництво, рибальство. Госп. сезонний цикл складався з зимового періоду в передгір'ях та літнього на яйлах гірських плато. На основі М.-к.к. формується таш-аірська культура доби неоліту. |