Бібліографічне посилання: Данилюк Д.Д.
МИТРАК Олександр Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mytrak_O_A (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МИТРАК ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
МИТРАК Олександр Андрійович (псевд. – Материн; 16.10.1837–17.03.1913) – поет, прозаїк, публіцист і лексикограф. Н. в с. Плоске (нині село Свалявського р-ну Закарпат. обл.) в сім'ї священнослужителя. Закінчив г-зії в містах Ужгород і Сатмар (нині м. Сату-Маре, Румунія) і Ужгородську духовну семінарію. Намагався вступити на пед. ниву для викладання "руської" (укр.) мови та історії, але йому було відмовлено. Працював священиком у різних селах Закарпатської України, понад двадцять років – на Сх. Словаччині. Після виходу на пенсію жив в Ужгороді і передмісті м. Мукачеве – Росвигові, де і помер. Усе життя провів у гущі народу, пильно спостерігав за життям закарпат. селянина і залишив цінні етногр. свідчення про його становище, звичаї, побут ("Домашній быт угро-русского крестьянина", "Сенокосы в угро-руссов", "Народная свадьба угорских русинов" та ін.). Багато зробив для збереження пам'яток духовної к-ри закарпат. русинів. П'ять його рукописних збірок нар. пісень Я.Головацький вмістив у 4-томному збірнику "Народные песни Галицкой и Угорской Руси" (Москва, 1878). Низку нарисів і статей надрукував у галицьких і львів. виданнях. Окремі твори ввійшли до збірки "На Верховині" (Ужгород, 1984). 1867 М. здійснив подорож по гірських селах Закарпаття і свої враження від побаченого опублікував у місц. газеті "Свет" під назвою "Путевые впечатления на Верховине", які стали документальним звинуваченням соціально-екон. політики австро-угор. властей щодо Закарпаття. На власні кошти 1881 опублікував "Русско-мадьярскій словарь" (бл. 30 тис. слів), а його "Мадьярско-русскій словарь" був опубл. посмертно 1922 в Ужгороді. Зробив вагомий внесок у підвищення культурно-освіт. рівня закарпат. українців. Три рукописні збірники пісень зберігаються у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника НАН України, а повністю їх опублікувала словац. вчена Олена Рудловчак у "Науковому збірнику Музею української культури у Свиднику" (т. 11, Пряшів, 1983). В умовах денаціоналізаторської політики угор. властей, що особливо посилилася в кінці 19 ст., М. відзначав зростання нац. самосвідомості укр. народу і заявляв про генетичну спорідненість з ним закарпат. русинів. У ст. "Русскій народ" (1866) із симпатією писав про укр. козаків, високо оцінював Б.Хмельницького. 1931 в центрі м. Мукачеве йому було споруджено пам'ятник (скульп. О.Мондич), який восени 1938 прислужники угор. окупантів знесли. 1990 в с. Плоске на будинку, в якому М. народився і жив, встановлено меморіальну дошку, а в Ужгороді, Мукачевому та Великому Березному його ім'ям названо вулиці. |
дата публікації: 2009 р.
Праці: - Избранныя сочиненія Александра А. Митрака: Стихи и проза. Ужгород, 1942.
Література: - Линтур П.В. Неизданный дневник А. Митрака. В кн.: Наукові записки Ужгородського держуніверситету, т. 33. Ужгород, 1958
- Рудловчак О. Три збірники Олександра Митрака. В кн.: Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, № 11. Пряшів, 1983
- Федака Д. Письменник, журналіст, мовознавець-лексикограф, етнограф. В кн.: Календар "Просвіти" на 1993 рік. Ужгород, 1993
- Данилюк Д. Олександр Андрійович Митрак (1837–1913). В кн.: Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (З давніх часів до початку ХХ ст.). Ужгород, 1997.
|