ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА

  Бібліографічне посилання: Блануца А.В. НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Nizhynska_himnaziia (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА

НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА (1820–1832). Заснована в Ніжині 1805 братами О.Безбородьком та І.Безбородьком на їхні кошти як навч. заклад університетського типу. На запрошення міністра внутр. справ Російської імперії графа В.Кочубея проект будинку г-зії розробив архіт. Л.Руска. Буд-во 1808–18 велося кріпаками, які належали І.Безбородьку, під кер-вом архітектора 12-го рангу І. де Лукіні. Крім надання місця й саду, було витрачено 1 275 681 рубль 27 копійок.

Г-зія відкрита 17 вересня 1820, її статут затверджено лише 19 лютого 1825. Попечителем став О.Кушельов-Безбородько, онук І.Безбородька. Директорів призначав імператор. Ними були В.Кукольник (1820–21), І.Орлай (1821–26), Д.Яновський (1827–35). Ніжинська г-зія була навч. закладом закритого типу для привілейованих верств – дворян, духовенства і вихідців з офіцерських сімей. Тут студенти навч. і проживали в окремому пансіоні. На кошти засновників навчалися 27 осіб, а інші сплачували 1 тис. руб. щорічно. З 1821 почали приймати й "вільноприходящих" студентів, котрі наймали помешкання в місті.

Штат викладачів складався зі старших і молодших професорів та учителів, число яких коливалося від 7 до 19. Статут г-зії визначав 9-річний термін навчання, який поділявся на 3 періоди: 1) нижчий курс, 2) середній курс, 3) вищий курс. Студенти вивчали мови і словесності – рос., лат., грец., франц.; географію та історію; науки фізико-математичні, політичні, військові; танці, малювання і креслення та Закон Божий. Значне місце посідали сусп. й, особливо, юрид. науки – логіка, початкові основи моральної філософії і природного права, основи заг. нар. права і держ. госп-ва, коротка історія рим. законодавства й основи рим. права, рос. цивільне і кримінальне право. Студентів не переводили до вищого класу без знання лат., нім. і франц. мов. Заняття проходили у формі 2-годинних лекцій. Екзамени відбувалися в кінці року і були 2-х видів: приватні (індивідуальні) і публічні. Осн. критерієм знань із предметів був результат приватного екзамену. Він відбувався в присутності всіх професорів під кер-вом директора г-зії. На цих екзаменах визначалися гімназисти, які мали право виступати на публічних екзаменах, що проводилися в присутності не лише всіх викладачів, а й гостей, вищого міськ. кер-ва, знаті, родичів. Імена найкращих студентів заносилися до спец. книги, на якій були вибиті слова: "Liber honoris".

У червні 1824 в приміщенні г-зії було відкрито й освячено Свято-Олександрівську церкву. Діяв аматорський театр. Була велика б-ка, в якій 1830 налічувалося 12 374 книги, серед них – старовинні книги, рукописи 16–18 ст., кодекси, статути, літописи. Повний курс навчання пройшло 105 осіб.

Випускниками Ніжинської г-зії були відомі письменники М.Гоголь, Є.Гребінка, М.Білевич, М.Прокопович, К.Базилі, художники А.Мокрицький, А.Горонович, Я. де Бальмен, меценат В.Тарновський, фольклорист П.Лукашевич.

1826–30 проходило слідство у "справі про вільнодумство" над викладачами Ф.Зінгером, М.Бєлоусовим, К.Шапалинським, І.Ландражи. За викладання курсів із залученням наук. праць європ. авторів їх було звинувачено в політ. і реліг. вільнодумстві. У результаті вони були звільнені та взяті під поліцейський нагляд. По завершенні "справи про вільнодумство" 1830 надійшов наказ міністра нар. освіти не набирати до молодшого класу нових учнів. Ніжинська г-зія проіснувала ще 2 роки й була реорганізована 1832 у Фіз.-мат. ліцей кн. Безбородька (1832–40) – вищий загальноосвіт. заклад, що готував технічні та офіцерські артилер. кадри. З цього часу директорів призначав міністр нар. освіти. З 1835 по 1840 директором був Х.Екеблад.

Навчання спочатку проходило в специфічних умовах – паралельно проводилися заняття в гімназійних і ліцейських класах. Гімназійні класи поступово закривалися, хоча існували до 1837. 20 жовтня 1832 рос. імп. Микола I затвердив статут ліцею за зразком Демидовського Ярославського ліцею. Заклад підпорядковувався Київ. навч. округові. Приймалися переважно діти дворян Чернігівської губернії та Полтавської губернії. На кошти засновників навчалися 24 студенти, які проживали в пансіоні. Ті, хто навчався на власний кошт, теж мали право мешкати тут за повну платню. Навчання тривало 3 роки. Ліцеїсти вивчали класичну й прикладну математику, фізику, хімію і технологію, природничу історію, рос. словесність, заг. і рос. історію та статистику, нім. і франц. мови й словесності, Закон Божий. Двічі на рік робилися "роздухи" (перерви) в навчанні: з 1 червня по 22 липня та з 20 грудня по 12 січня. Випускники отримували чин 14-го класу згідно з Табелем про ранги 1722, а для отримання офіцерського звання діяли ті ж правила, що і для студентів ун-ту. За короткий час існування ліцею було здійснено 8 випусків, його закінчило 150 осіб. Серед відомих випускників – інженери й вчені в галузі буд-ва та залізничної справи П.Собко і Д.Журавський, письменник і етнограф О.Афанасьєв-Чужбинський, етнографи, фольклористи та письменники брати К.Сементовський, О.Сементовський і М.Сементовський, батько відомого природознавця і мандрівника М.Миклухо-Маклая – М.Миклухо-Маклай, генерал-лейтенант В.Каталей, полк. К.Фрейнд.

1840 Фіз.-мат. ліцей було реорганізовано в Ніжинський юрид. ліцей кн. Безбородька (1840–75). У ньому готувались юристи-практики: судді, слідчі, нотаріуси. Повний курс був 3-річний і поділявся на 6 семестрів. Окрім енциклопедії законодавства, у ліцеї не викладався жодний теор. курс із галузі правознавства. Викладацький склад формувався переважно з випускників Київ. ун-ту. Серед них – М.Бунге, І.Максимович, Я.Ціммерман, М.Затиркевич, П.Даневський. Вихованці, які закінчували курс навчання з відмінними успіхами, отримували право на чин 12-го класу при вступі на цивільну службу, а ті, хто на "добре", – право на чин 14-го класу.

При ліцеї була відкрита класична г-зія, яка готувала молодь до вступу в ліцей та ін. навч. заклади. Вона розміщувалася в ліцейському приміщенні й утримувалася на суму 5828 руб. на рік. Кер-во г-зії було спільне з ліцейським.

У зв'язку з 25-річчям Ніжинської вищої школи О.Кушельов-Безбородько подарував ліцею картинну галерею, яка складалася із 175 картин майстрів провідних худож. європ. шкіл.

За час існування ліцею його директорами були: Х.Екеблад (1840–55), М.М.Могилянський (1855–56), Є.Стеблін-Камінський (1856–66), Є.Гудима (1866–69), М.Чалий (1869–75).

Останнім почесним попечителем з роду Безбородьків був Г.Кушельов-Безбородько, який після смерті батька 1855 перейняв це звання. Він зробив кілька пожертвувань для ліцею: купив у родичів М.Гоголя для б-ки рукописи письменника і 32 його листи до М.Прокоповича, а також замовив петерб. художникам написати копії портретів О.Кушельова-Безбородька, М.Гоголя, Н.Кукольника (дві останні збереглися й демонструються в картинній галереї ун-ту).

У зв'язку з нестачею коштів 1863 в ліцеї закрили пансіон. Попечитель планував закрити ліцей. Однак після судової реформи 1864 в Рос. імперії виникла потреба в підготовлених юристах, і ліцей ще проіснував до 1875. З 1873 почесним попечителем став граф О.Мусін-Пушкін. Він збільшив фінансування на утримання студентів та зарплату викладачам.

Випускниками ліцею були відомі поети М.Гербель, Л.Глібов, Ф.Богушевич.

У трьох видозмінених навчальних закладах було підготовлено бл. 1 тис. спеціалістів різних профілів. 1875 замість юрид. ліцею був відкритий Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Самойленко Г.В. Ніжинська вища школа 1820–1995. Ніжин, 1995.
  2. Самойленко Г.В., Самойленко О.Г. Ніжинська вища школа: Сторінки історії. Ніжин, 2005.

Посилання:
  • АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СТЕПАНОВИЧ
  • БАЛЬМЕН ЯКІВ ПЕТРОВИЧ ДЕ
  • БЕЗБОРОДЬКИ
  • БУНГЕ МИКОЛА ХРИСТИЯНОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ГЕРБЕЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГЛІБОВ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
  • ГОГОЛІ-ЯНОВСЬКІ
  • ГРЕБІНКА ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • КОПІЙКА
  • КУКОЛЬНИК ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КУШЕЛЬОВ-БЕЗБОРОДЬКО ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛУКАШЕВИЧІ
  • МИКЛУХО-МАКЛАЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • НІЖИН
  • НІЖИНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • ОРЛАЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • РУБЛЬ
  • СЕМЕНТОВСЬКИЙ КОСТЯНТИН МАКСИМОВИЧ
  • СЕМЕНТОВСЬКИЙ МИКОЛА МАКСИМОВИЧ
  • СЕМЕНТОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ
  • СУДОВА РЕФОРМА 1864
  • ТАБЕЛЬ ПРО РАНГИ 1722
  • ЗАКОН БОЖИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ЛАШНЮКОВ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЮБИЧ-РОМАНОВИЧ ВАСИЛЬ (ВАЛЕРІАН) ГНАТОВИЧ
  • НІЖИНСЬКИЙ ВЕТХОРІЗДВЯНИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • РУКОПИСНА КНИГА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)