ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1953

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г. НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1953 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Norylske_povstannia_1953 (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1953

НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1953 – масовий спротив в'язнів Горлагу влітку 1953. Горлаг (Гол. особливо режимний табір) – окрема табірна структура, виокремлена з Норильтабору 1948 у зв'язку з утворенням т. зв. особливих таборів, призначених спеціально для утримання політв'язнів. На час створення до Гол. особливо режимного табору входило 6 табірних відділень, у т. ч. одне жіноче). Усі вони знаходилися в м. Норильськ (нині місто Таймирського (Долгано-Ненецького) автономного округу Красноярського краю, РФ). В'язні Горлагу (понад 16 тис. осіб) працювали на мідно-нікелевому руднику, вугільних шахтах, на з-дах, а також зводили місто Норильськ. Передумовою Н.п. стало прибуття до Горлагу етапів з ув'язненими, які мали досвід участі в табірних протестах 1952, а також амністія, проведена після смерті Й.Сталіна, яка поширилася лише на осіб з невеликими термінами покарання. Виступ в'язнів був спровокований випадком неправильного застосування вогнепальної зброї охоронцем табору. Протест свавіллю табірної адміністрації першими висловили в'язні 4-ї зони Горлагу на чолі з українцем Є.Грицяком, які 25 травня 1953 припинили роботу на буд. майданчику і відмовилися повертатися в житлову зону. Згодом до повсталих приєдналися в'язні ін. табірних відділень Горлагу. Бунтівники у своїх діях притримувалися політики ненасильницького спротиву (невихід на роботу, невиконання наказів адміністрації, виготовлення листівок та плакатів тощо). У ході повстання були створені страйкові к-ти табірних відділень, провідну роль в яких відігравали члени Організації українських націоналістів, колишні бійці Української повстанської армії (С.Головко, С.Семенюк, Д.Шумук) та балт. націоналісти. Вимоги протестантів мали як економічний (зменшення тривалості робочого дня, виплата зароблених грошей, покращення побутових умов проживання, мед. обслуговування), так і політичний (перегляд справ політв'язнів, покарання представників табірної адміністрації, зняття обмежень у листуванні з родичами) характер. Повстання, яке тривало до початку липня 1953, було припинене адміністрацією табору силовими методами. Незважаючи на придушення "табірного страйку", 1954 Горлаг було ліквідовано, а 1956 практично всі учасники Н.п. опинилися на свободі.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Сопротивление в ГУЛАГЕ: Воспоминания. Письма. Документы. М., 1992
  2. Макарова А.Б. Норильское восстание. "Воля", 1993, № 1
  3. Грицяк Є.С. Норильське повстання. К., 1999
  4. Бондарук Л. "Бандерівський стандарт". Web: http://www.glavred.info/archive/2008/06/18/172641-1.html.

Посилання:
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ШУМИ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)