Бібліографічне посилання: Нечитайло А.Л.
НОВОДАНИЛІВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Novodanylivska_k (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
НОВОДАНИЛІВСЬКА КУЛЬТУРА
НОВОДАНИЛІВСЬКА КУЛЬТУРА є особливим етносоціальним явищем, про походження якого існують різні точки зору. Пам'ятки Н.к. залишені скотарським населенням причорномор. степів середина – кінець 5 тис. до н. е. Фіксується за поховальними комплексами (Яма, Чаплі, Петро-Свистунове, Луганськ, Кривий Ріг та ін.) та тимчасовими стоянками. Типовими є ґрунтові поховання, часто обгороджені камінням, під невеликим курганним насипом або на підвищенні. Небіжчиків клали зібгано на спині з підібганими ногами, колінами догори, орієнтованими на сх. Серед інвентарю – велика кременева (рідше обсидіанова) ножовида пластина, на місці пояса – низки перламутрових кружалець з мушлі. У ряді випадків наявна велика кількість кременевих знарядь (ножі, сокири, вістря списів та стріл) і мідних прикрас (багатовиткові браслети, підвіски, намисто). Поховання рясно засипані вохрою (червоною фарбою). Цей обряд майже цілком відповідає ритуалу поховань, залишених населенням європ. степової спільності періоду кінця Трипілля А–ВI, до якої входила й Н.к. Її носіїв можна ідентифікувати як одну зі складових частин давніх індоєвропейців понто-каспійських степів. |