Бібліографічне посилання: Машкін О.М.
НОВОРОСІЙСКОЕ ТОВАРИСТВО КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОГО, ЗАЛІЗОРОБНОГО ТА РЕЙКОВОГО ВИРОБНИЦТВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Novorosijskoe_tovarystvo (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
НОВОРОСІЙСКОЕ ТОВАРИСТВО КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОГО, ЗАЛІЗОРОБНОГО ТА РЕЙКОВОГО ВИРОБНИЦТВА
НОВОРОСІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОГО, ЗАЛІЗОРОБНОГО ТА РЕЙКОВОГО ВИРОБНИЦТВ, "Новороссийское общество каменноугольного, железоделательного и рельсового производств" – одне з найбільших іноз. акціонерних товариств, що діяло у вітчизн. чорній металургії 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст. Створене 1868 на англ. кошти; правління – у Лондоні, відповідальна агенція – у Санкт-Петербурзі. Історія т-ва тісно пов'язана з ім'ям брит. підприємця інж. Дж.Юза. На Україні т-ву належали заснований 1871–72 в районі с. Олександрівка Катериносл. губ. чавуноливарно-залізоробний з-д та низка навколишніх кам'яновугільних копалень. У період з 1870 по 1912 осн. капітал т-ва зріс із 0,3 до 12 млн фунтів стерлінгів, причому левова частка його була спрямована на розвиток саме власного металургійного вир-ва. Завод "Н.т.к.,з. та р.в." з перших днів діяв за закінченим циклом (плавка чавуну – вироблення заліза – прокатка), що давало змогу швидко нарощувати потужність. 1874 на ньому працювало 1806, а в 1890 – уже 6326 осіб, причому подібного роду стрімка концентрація робочої сили в одному місці привела незабаром до виникнення тут нового населеного пункту – м-ка Юзівка (нині м. Донецьк). Напередодні Першої світової війни завод виробляв сталеві рейки всіх типів, листове, сортове та фасонне залізо, мартенівську й бесемерівську крицю, ливарний, передільний і спец. чавун, шахтові вагонетки, вогнетривку цеглу. У його цехах уперше в Російській імперії було налагоджено коксове вир-во, пудлінгування тощо. У січні 1918 адміністрація т-ва та все його майно були націоналізовані більшовиками. 1922 завод колиш. "Н.т.к.,з. та р.в." отримав статус Юзівського держ. металургійного з-ду. З 1924 по 1961 – Сталінський, з 1961 – Донец. металургійний з-д. На сучасному етапі на Донец. металургійному з-ді введено в дію нові технології, він забезпечує споживача чавуном, високими сортами якісної криці. Вугільні копальні "Н.т.к., з. та р.в." за рад. влади спочатку підпорядковувалися місц. окружному управлінню Центр. правління кам'яновугільної промисловості, а з серед. 1960-х рр. стали основою держ. об'єднання "Донецьквугілля". |
дата публікації: 2010 р.
Література: - Мевиус А.Ф. Будущность горнозаводского промысла на Юге России. СПб., 1867
- Иславин В. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа. СПб., 1875
- Кеппен А. Материалы для истории горного дела на Юге России. СПб., 1899
- Акционерно-паевые предприятия России. М., 1913
- Павлов М.А. Воспоминания металлурга, ч. 1–2. М., 1945
- Потолов С.И. Рабочие Донбасса в ХIХ в. М.–Л., 1963.
|