ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Novoslobidskyj_kozatskyj (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК – козацька адм.-тер. і військ. одиниця. Створений згідно з указом рос. імп. Єлизавети Петрівни від 14 травня 1754. Включав землі між Дніпром і Пд. Бугом, у т. ч. верхів'я річок Інгул та Інгулець із притоками. Адм. центр – фортеця св. Єлизавети (нині м. Кіровоград; закладена згідно з указом Правительствуючого Сенату від 21 січня 1753 в 20-ти верстах від Нової Сербії). Невдовзі територію Н.к.п. продовжено на 20 верст південніше, включено поселення – Калужино, Омельницьку Кам'янку, Буянську слободу, Мишурин Ріг, Бородаївку і Пушкарівку. На чолі полку був полковник, який підпорядковувався коменданту фортеці (І.Глібову). До полкової адміністрації входили: обозний, суддя, хорунжий, писар, городничий, кілька десятків підпрапорних. Згодом з'явилися сотники, які управляли окремими слободами, виконували певні обов'язки при фортеці та полковому уряді. З 1762 полкову номенклатуру доповнили 2 осавули, ротмістр, ще один писар, отаман. На озброєнні було 6 гармат (на кожну – по 6 гармашів). Відтоді полк поділявся на 20 сотень із слобід: Калинівка, Аджамка, Гола Кам'янка, Мурзинка, Овнянка (і Бешка), Верблюжка (і Попельняста, Комісарівка), Кам'янка (і Калужино), Бородаївка (і Домоткань), Зелена, Жовта, Мишурин Ріг (і Боянське, Тройницьке), Омельницька ткань, Пушкарівка, Грузька Вись, Плетений Ташлик, Сухий Ташлик, Красна, Тернівка (й Ольшанка-Тишківка), Добрянка, Орел. Н.к.п. не входив до складу жодної із губерній Росії, а підпорядковувався безпосередньо Правительствуючому Сенату та Військ. колегії. 1764 Н.к.п. став складовою частиною створеної Новоросійської губернії і як військ. одиниця перейменований на Єлизаветградський пікінерський полк.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Шамрай С. До історії залюднення степової України. "Записки історико-філологічного відділу ВУАН", 1929, кн. 24
  2. Кабузан В.М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губернии) в ХVIII – первой половине XIX века (1719–1858 гг.). М., 1976
  3. Панашенко В. Адміністративний устрій Південної України ХVIII ст. В кн.: Історія, історіографія, джерелознавство: Статті, розвідки, замітки. К., 1996.

Посилання:
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • ГОРОДНИЧИЙ
  • ГУБЕРНІЯ
  • ХОРУНЖИЙ ЗЕМСЬКИЙ
  • КІРОВОГРАД
  • НОВА СЕРБІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОБОЗНИЙ
  • ОСАВУЛ
  • ОТАМАН
  • СЛОБОДА
  • СОТНИК
  • ВЕРСТА

  • Пов'язані терміни:
  • АРКАС ЗАХАРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОДАЦЬКА ПАЛАНКА
  • НОВА СІЧ
  • НОВОМИРГОРОД
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НОВОУКРАЇНКА
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ВАЙНШТЕЙНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)