Бібліографічне посилання: Якимович Б.З.
НОВИЙ ЧАС [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Novyj_chas (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
НОВИЙ ЧАС
"НОВИЙ ЧАС" – газета, виходила у Львові 1923–39, спочатку – як орган Української військової організації, з 1925 – як безпарт. ілюстрована газета, спершу – двічі на тиждень, з 1926 – через день, з 1923 – щоденно. Засновник – І.Тиктор, видавцем була "Видавнича спілка", з 1934 – концерн І.Тиктора "Українська преса", гол. редактори – Д.Паліїв, І.Тиктор, О.Боднарович, Л.Чубатий. Співробітниками "Н.ч." були М.Коновалець, Г.Стецюк, Г.Лужницький, Ф.Триндик (В.Гірний) та ін. 1939 колектив "Н.ч." складав понад 100 осіб. Редакція ставила собі завдання видавати часопис, доступний для всіх. "Н.ч." мав найбільший наклад серед усіх щоденників Західної України. На його сторінках друкувалися твори худож. літератури, інформації про подїї у світі, зокрема на етнічних укр. територіях, поділених держ. кордонами. При "Н.ч." виходили "Бібліотека “Нового часу”" (30 т., редактор Е.Яворський та ін.), "Альманах "Нового Часу”" (з 1932) та ін. "Н.ч." влаштовував збори коштів на доброчинну мету. Гол. акції: "Святий Миколай – українській дітворі", "На писанку Гуцульщині", на укр. шкільництво тощо. Починаючи з 1923, часопис мав постійні рубрики – "Для науки і розваги" (1927), "Дописи" (1926), "Огляд преси" (1931), "Спорт" (1929), "У фільмовому царстві" (1928) та ін. У "Н.ч." постійно друкувалися бібліографічні огляди укр. літератури, розвідки М.Возняка, Я.Рудницького, О.Назарука, Т.Скотинського та ін., спомини про І.Франка, некрологи про держ., політ. та військ. діячів. |