ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОЛЬХОВСЬКИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. ОЛЬХОВСЬКИЙ Андрій Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Olkhovskyj_A (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОЛЬХОВСЬКИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

ОЛЬХОВСЬКИЙ Андрій Васильович (псевд. – Євген Оленський; 28.08.1899–15.02.1969) – композитор, історик музики. Канд. мистецтвознавчих наук (1929), професор (1935). Н. в с. Гути в сім'ї військовика. Закінчив Богодухівську г-зію. Навч. в Харків. консерваторії, харків. Лісовому ін-ті (закінчив 1925) та на диригентсько-композиторському ф-ті Харків. музично-драм. ін-ту (1926). Протягом 3-х років був аспірантом і наук. співробітником Ленінгр. держ. ін-ту історії мист-в під кер-вом проф. Б.Асаф'єва (закінчив навчання 1929). Ступінь канд. мистецтвознавчих наук одержав (1929) за працю "Історико-соціологічний нарис сучасної віденської музичної школи". Доцент ф-ту історії та теорії музики Харків. держ. консерваторії (червень 1929 – серпень 1934), після переїзду до нової столиці – Києва – викладач історії музики Київ. держ. консерваторії, де заснував історико-етногр. відділ, а з червня 1935 ним завідував. З вересня 1935 – зав. кафедри історії музики (з грудня – професор) Київ. держ. консерваторії. З вересня 1939 узяв участь в організації Львів. консерваторії. Заст. голови Спілки рад. композиторів України, редактор ж. "Радянська музика" (1940–41). Редактор збірника статей "Українська музична спадщина" та видання "Чайковський на Україні: Матеріали і документи" (обидва – 1940). 1941 вийшло у світ перше видання його праці "Нарис історії української музики" (1939), тираж якої загинув під час нім. бомбардування. Монографію було написано за матеріалами, зібраними в архіві Ін-ту укр. фольклору АН УРСР. Архів Ін-ту укр. фольклору АН УРСР загинув під час евакуації баржею на пд. України. За картотекою В.Довженка згодом до тексту праць було додано "Перелік основних творів композиторів УРСР, написаних до червня 1941 р.", серед яких багато невиданих рукописів.

Автор з ешелоном евакуйованих виїхав на Схід, але в Полтаві лишився. З серпня 1942 працював директором музично-балетної школи в Києві. Виїхавши до Львова, а потім – до Німеччини, заснував муз. школу в таборах для переміщених осіб у Фюссені (пд. Баварія) та Шляйсгаймі (під Мюнхеном). З квітня 1947 – надзвичайний професор Українського вільного університету в Мюнхені та Богословської академії. Написав 2-гу симфонію (доля 1-ї симфонії не відома), симфонію gis-moll та музику до "Оргії" Лесі Українки, поставленої в театральній студії Й.Гірняка (1947).

У червні 1949 переїхав із родиною до США, де написав ораторію "Сад Гетсиманський" (за поемою Д.Прудома, 1956) та "Симфонію-триптих" (1964). Живучи з 1957 у Вашингтоні (США), зробив опис архівів з Аляски Російсько-амер. компанії Б-ки Конгресу США, написав кілька книжок і скрипти про муз. життя США та СРСР для рос. відділу "Голосу Америки", багато статей для рос. емігрантських газет і журналів. У капітальній монографії 1955 висвітлив історію музики в СРСР із спец. параграфом "Український національний музичний рух". До праці додано капітальний бібліографічний покажчик і словник композиторів та їхніх творів.

П. у м. Вашингтон.

У Києві посмертно видано нову, вже третю (1969), редакцію "Нарису історії української музики". Здійснила підготовку до друку й наук. редакцію, написала вступну статтю й коментарі Л.Корній.

Архів О. 1998 його син Юрій (1930–2009; д-р історії) привіз до Києва й передав до Національної музичної академії України.

В Києві на будинку, що стоїть на місці, в якому О. та його родина мешкали (вул. Софійська, 16), 2000 встановлено меморіальну дошку (скульп. В.Луцак).

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Music Under the Soviets: The Agony of an Art. New York, 1955 (3-тє вид. – 1975)
  2. Нарис історії української музики. К., 2003.
Література:
  1. Витвицький В. Музикознавець Андрій Ольховський. "Сучасність", 1978, кн. 7–8.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГІРНЯК ЙОСИП
  • ГУТИ
  • КИЇВ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛЬВІВ
  • НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ П. ЧАЙКОВСЬКОГО
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)