ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ РАЙХСЛЯЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА

  Бібліографічне посилання: Себта Т.М. ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ РАЙХСЛЯЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Operatyvnyj_shtab (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ РАЙХСЛЯЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА

ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ РАЙХСЛЯЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА, Оперативний штаб райхсляйтера Розенберга окупованих територій (Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg für die besetzten Gebiete; ЕРР) – нацистська орг-ція, яка, досліджуючи на основі культ. спадщини ідеологію "ворогів націонал-соціалізму" – євреїв, масонів та більшовизму, відзначилася масовим вивозом культ. цінностей із захоплених країн Європи. Створення ЕРР пов'язане з окупацією нацистською Німеччиною у травні–червні 1940 Голландії, Бельгії, Люксембургу та Франції. За розпорядженням А.Гітлера райхсляйтеру А.Розенбергу доручалося дослідити у цих країнах держ. б-ки, архіви, канцелярії вищих церк. установ та масонських лож на предмет цінних для Німеччини або спрямованих проти неї видань і документів з правом їхньої конфіскації.

На основі цього 17 липня 1940 А.Розенберг створив т. зв. Оперативний штаб управлінь райхсляйтера Розенберга окупованих зх. територій і Нідерландів, перейм. згодом в "Оперативний штаб райхсляйтера Розенберга окупованих територій".

Фінансування ЕРР здійснювалося Націонал-соціаліст. робітн. партією Німеччини (НСДАП), оскільки організація належала до парт. відомства А.Розенберга під назвою "Уповноважений фюрера у справі нагляду за загальним духовним та ідейним навчанням і вихованням в НСДАП", обслуговуючи наук. інтереси управлінь цього відомства.

Призначення 1934 А.Розенберга уповноваженим фюрера у справі нагляду за загальним духовним та ідейним навчанням і вихованням в НСДАП окреслило сферу його компетенції – к-ра, наука та ідеологія – і спричинило створення під цим титулом підпорядкованих йому управлінь: навчання (згодом – навчання і виховання), світоглядних вчень, літератури, науки, прадавньої та ранньої історії, мист-ва, музики і образотворчого мист-ва. 1940 р. до цих управлінь приєднався і ЕРР, який став виконувати роль посередника між ними та установами науки і к-ри в окупованих Німеччиною країнах.

ЕРР обслуговував також дослідницькі інтереси численних інститутів майбутньої Вищої школи, яка за розпорядженням А.Гітлера мала стати "центром націонал-соціалістичного дослідження, навчання та виховання". Головними з них були: Центр. б-ка Вищої школи, яка розміщувалася спочатку в Берліні, а з жовтня 1942 – в австрійс. Альпах (м. Анненгайм і м-ко Танценберг), та Ін-т дослідження єврейс. питання у Франкфурті-на-Майні. Для цих установ ЕРР регулярно постачав відповідну їхньому профілю літературу, вилучену з держ. і приватних б-к окупованих країн Європи.

У ході Другої світової війни названими управліннями та інститутами обох відомств А.Розенберга формувалися т. зв. зондерштаби з однойменними назвами спеціально для роботи в окупованих країнах у структурі ЕРР. Таким чином, зондерштаби були тим інструментом в ЕРР, які мали забезпечувати зв'язок з місц. закладами науки і к-ри з метою забезпечення наук. досліджень нім. установ, що належали до відомств А.Розенберга.

За весь час дiяльностi ЕРР кiлькiсть зондерштабiв, які діяли при ньому, постійно коливалася. 1945 при ЕРР було 8 зондерштабiв, а усього за весь час його iснування – 15 зондерштабiв, спiвробiтниками яких були висококвалiфiкованi спецiалiсти: досвiдченi науковці, доктори, професори. Вони проводили огляд, робили оцінку об'єктів к-ри i науки, організовували, при необхідності, їхнє збереження і облік, а також провадили вiдбiр предметів к-ри для вивезення їх до Німеччини не тільки з точки зору їхнього значення для завдань ЕРР, але й худож. або наук. цiнностi.

Крім посередницької діяльності між управліннями А.Розенберга, установами Вищої школи і місц. закладами науки й к-ри, ЕРР виконував безпосередньо прямі свої функції, покладені на нього А.Гітлером. Численні його повноваження і завдання було підсумовано у наказі А.Гітлера від 1 березня 1942. На ЕРР покладалася ідеологічна боротьба проти т. зв. ідейних противників націонал-соціалізму – євреїв, масонів і більшовизму, з наданням йому права "...матеріали бібліотек, архівів, лож та інших ідеологічних і культурних установ усіх видів досліджувати і для ідейних завдань Нацiонал-соцiалiстичної партії та майбутніх наукових досліджень Вищої школи конфісковувати".

Відповідно до цього ЕРР було створено книжковий фонд з історії й розвитку більшовизму та т. зв. сх. простору, під яким малася на увазі територія сучасних країн Балтії, України, Білорусі та Росії. За цим книжковим фондом закріпилася назва "Східна бібліотека Розенберга". Її осн. книгосховище розмістилося у Берлiнi, а допомiжне – у Києвi на основі колиш. Київ. обласної б-ки iм. ВКП(б) (нині Бiблiотека національна парламентська України). Комплектувалася б-ка також за рахунок західноєвроп. б-к. 1944 її фонди разом з незакаталогізованою літературою налічували близько 1 млн книг і журналів.

Велику увагу ЕРР приділяв написанню рiзноманiтних статей iнформацiйного, науково-довiдкового характеру з економіки, політики, iсторiї, науки, к-ри, охорони здоров'я тощо як СРСР, так й ін. окупованих країн Європи. Написані статті, викладені у них факти та цифри активно використовувалися у пропагандистських цілях. До роботи над цими статтями залучалися мiсц. вчені, фахівці, журналісти. Підготовлені статті, дослідження, рецензії на книги або публікації склали т. зв. Архів ЕРР, який 1944 налічував лише з тематики СРСР бл. 3 тис. робіт.

На окупованій території СРСР райхсляйтерові А.Розенбергу вдалося легалізувати діяльність ЕРР завдяки своїй посаді райхсміністра окупованих сх. територій. У листах від 20 серпня і 3 жовтня 1941 до підлеглих йому райхскомісарів Остланду і України він повідомив про завдання ЕРР на окупованих територіях і направлення до відповідних райхскомісаріатів підрозділів ЕРР.

Наступним його кроком у справі укорінення ЕРР в обох райхскомісаріатах було створення 27 квітня 1942 при полiт. вiддiлi Мiнiстерства окупованих східних територій Центру облiку та збереження культ. цiнностей на окупованих сх. територіях (Zentralstelle zur Erfassung und Bergung von Kulturgütern in den besetzten Ostgebieten), який очолив керiвник ЕРР. Названий центр мав свої представництва в обох райхскомiсарiатах у виглядi окремого сектору при політ. вiддiлі. Ці сектори також очолили представники ЕРР, керівники місц. підрозділів.

Одним із важливих завдань ЕРР у зв'язку зi створенням названого центру було складання Центр. картотеки, в якій мав фіксуватися стан пам'яток iсторiї, арх-ри, установ к-ри і науки та їхніх фондів на окупованих сх. територіях.

Підрозділи ЕРР на Сході діяли також на окупованій території військ. управління і були включені до тилових частин Вермахту, проте у військ. діях участі не брали. У Зх. і Центр. Європі ЕРР не діяв у Генеральній губернії, Протектораті Богемії і Моравії, Райхскомісаріаті Норвегія і окупованій Данії.

Керiвником ЕРР з 1 квітня 1941 був Герхард Утiкаль (Gerhard Utikal), до нього ЕРР очолював Георг Еберт (Georg Ebert). ЕРР складався з управління штабу, яке знаходилося у Берліні, та низки регіональних і місц. підрозділів – гол. робочих груп, робочих груп і зондеркоманд. Робочі групи контролювали окремі етнічні території, області або міста і підпорядковувалися, як правило, гол. робочим групам. Зондеркоманди були невеликими мобільними пiдроздiлами, часто до 3 осіб, які працювали в окремих населених пунктах.

В окупованих країнах Зх. Європи діяли 3 гол. робочі групи: Франції, Бельгії та Пн. Франції, Нідерландів. Їх було створено в середині червня 1942 замість реорганізованого відділення ЕРР "Захід".

На окупованій території СРСР до травня 1943 діяли 2 гол. робочі групи: Остланду (створена 20 серпня 1941) з центром у м. Рига та України (створена у жовтні 1941) з центром у м. Херсон, з червня 1942 – у Києві. До складу гол. робочої групи Остланду входили 4 робочі групи: Латвії, Литви, Естонії і Білорусії, що контролювали територію Балтії, зх. і пн.-зх. областей Росії та територію Білорусі. 1 травня 1943 робочу групу Білорусії було виділено в окрему групу – гол. робочу групу "Центр" з місцезнаходженням у м. Мінськ.

Наприкінці війни ЕРР мав 7 гол. робочих груп. У лютому 1944 до вже існуючих додалася гол. робоча група "Південний Схід", якою стала однойменна робоча група, котра діяла на території т. зв. Незалежної держави Хорватія.

У вересні–грудні 1943 ЕРР разом з ін. управліннями відомства райхсляйтера А.Розенберга переїхав із Берліна до Верхньої Сілезії в м. Ратiбор (нині м. Раціборж, Польща). У Ратіборі та його околицях було розташовано, гол. чин., фонди Сх. б-ки, Архів ЕРР, архівні збірки, вивезені ним з окупованих країн та численні його підрозділи.

Наступна евакуація розпочалася у грудні 1944. Ратiборiвський центр ЕЕР почав переїжджати та перевозити бібліотечні й архівні матеріали вглиб Райху. Найбiльшi транспорти направлялися до Баварiї в район м. Бамберг до м-ка Штафельштайн та замків Банц і Бургвiндгайм, а також у Нижню Сілезію (м-ко Циллєрталь-Ердманнсдорф; нині м. Мислаковіце, Польща) й Австрію (м. Клагенфурт, м-ко Цель-ам-Зеє).

Організація припинила діяльність внаслідок краху Третього райху у травні 1945.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Günther-Hornig M. Kunstschutz in den von Deutschland besetzten Gebieten 1939–1945. "Studien des Institut für Besatzungsfragen", 1958, Nr. 13
  2. Себта Т. Київська частина матерiалiв Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга. "Архіви України", 1997, № 1–6
  3. "Betrifft: Sicherstellung": NS-Kunstraub in der Sowjetunion. Bremen, 1998
  4. Картотека "Z" Оперативного штаба "Рейхсляйтер Розенберг": Ценности культуры на оккупированных территориях России, Украины и Белоруссии: 1941–1942. М., 1998
  5. Зинич М.С. Деятельность Оперативного штаба А. Розенберга по вывозу культурных ценностей из СССР. "Отечественная история", М., 1999, № 4
  6. Heuß A. Kunst- und Kulturgutraub: Eine vergleichende Studie zur Besatzungspolitik der Nationalsozialisten in Frankreich und der Sowjetunion. Heidelberg, 2000
  7. Деятельность Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга в оккупированной Европе в период Второй мировой войны: Справочник-указатель архивных документов из киевских собраний. К., 2006.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАВАРІЯ
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ПАРЛАМЕНТСЬКА УКРАЇНИ
  • БІЛЬШОВИЗМ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГІТЛЕР АДОЛЬФ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КИЇВ
  • МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ
  • РОЗЕНБЕРГ АЛЬФРЕД
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • ВЕРМАХТ

  • Пов'язані терміни:
  • ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ
  • МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ
  • РОЗЕНБЕРГ АЛЬФРЕД
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ КІНОФОТОФОНОАРХІВ УКРАЇНИ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)