ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАРИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1856

  Бібліографічне посилання: Кульчицький С.В. ПАРИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1856 [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Paryzkyj_myrnyj_1856 (останній перегляд: 19.03.2024)
ПАРИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1856

ПАРИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1856 завершив Кримську війну 1853–1856. Воєнні дії між Російською імперією і коаліцією д-в у складі Османської імперії, Франції, Великої Британії та Сардинії припинилися наприкінці 1855. Зважаючи на безперспективність війни і загрозу приєднання до союзників Австрії, Пруссії і Швеції, рос. імп. Олександр ІІ прийняв пропозицію Франції розпочати переговори про укладення мирного договору. Вони розпочалися в Парижі (Франція) 25 (13) лютого і завершилися 30 (18) березня 1856.

Граючи на суперечностях між великими д-вами, рос. дипломатам вдалося відстояти порівняно прийнятні умови миру. Росія повертала Туреччині здобутий у листопаді 1855 Карс, натомість союзники евакуювалися з Криму. Чорне море на вимогу Великої Британії оголошувалося нейтральним. Росія й Туреччина позбавлялися права тримати тут арсенали та військ. кораблі. Австрія вимагала повернення Бессарабії Молдові, але Росії вдалося обмежитися передачею останній лише гирла Дунаю з невеликою прилеглою територією. Дунай оголошувався зоною вільного судноплавства під контролем міжнар. комісії. Встановлений Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 протекторат Росії над Дунайськими князівствами замінювався колективним протекторатом великих д-в.

До трактату 1856 були прикладені 3 конвенції. Підтверджувалася Лондонська конвенція 1841 про закриття чорномор. проток Боспор і Дарданелли для військ. суден. Встановлювалося число легких військ. суден Росії й Туреччини на Чорному морі для сторожової служби. Росія зобов'язувалася не споруджувати військ. укріплень на Аландських о-вах у Балт. морі.

Мирний договір 1856 мав наслідки геополіт. масштабу. Коаліція трьох (Росія, Австрія і Пруссія) була зруйнована, натомість почалося зближення Росії і Франції. Найближчим наслідком цього зближення стало об'єднання Італії.

1870 Росія відмовилася визнавати нейтральний статус Чорного моря, і ця відмова була легітимізована на Лондонській конференції 1872.


Література:
  1. Богданович М.И. Восточная война 1853–1856 годов, т. 3. СПб., 1876
  2. Парижский конгресс. В кн.: История ХIХ века. Под редакцией Лависса и Рамбо, т.5. М., 1938
  3. Тарле Е.В. Парижский договор1865 г. М.–Л., 1942
  4. Сборник договоров России с другими государствами: 1856–1917. М., 1952
  5. История дипломатии, т.1. М., 1959
  6. Нарочницкая Л.И. Россия и отмена нейтрализации Чорного моря: 1856–1871. М., 1989
  7. История внешней политики России, первая половина ХIХ в.: От войн России против Наполеона до Парижского мира1856 г. М., 1995.

Посилання:
  • БЕССАРАБІЯ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КЮЧУК-КАЙНАРДЖІЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1774
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БОЛГРАД
  • БУХАРЕСТСЬКИЙ ПРОТОКОЛ 1878 Р.
  • ДУНАЙСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО
  • ІЗМАЇЛ
  • КІЛІЯ
  • КОНСТИТУЦІЇ РУМУНІЇ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛОРИС-МЕЛИКОВ (ЛОРІС-МЕЛІКОВ) МИХАЙЛО ТАРІЕЛОВИЧ
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • РУМУНІЯ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • СЕВАСТОПОЛЬСЬКА ОБОРОНА 1854–1855
  • ЗМІЇНИЙ О–В


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)