ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАСТЕРНАК БОРИС ЛЕОНІДОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. ПАСТЕРНАК Борис Леонідович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Pasternak (останній перегляд: 28.03.2024)
ПАСТЕРНАК БОРИС ЛЕОНІДОВИЧ

ПАСТЕРНАК Борис Леонідович (10.02(29.01).1890–30.05.1960) – рос. письменник, поет. Н. в м. Москва. Син художника – академіка живопису. З дитинства добре малював; займався музичною композицією під кер-вом О.Скрябіна. Закінчив 5-ту класичну г-зію і 1909 став студентом історико-філос. ф-ту Моск. ун-ту. Весною 1912 виїхав до Німеччини, навч. семестр у Марбурзькому ун-ті в проф. Г.Когена, але покинув філософію, як до того – музику. Перша публікація віршів – 1913 в альманаху "Лирика", перша збірка – 1914 ("Близнец в тучах"). Учасник футуристичної групи "Центрофуга"; був близький до В.Маяковського, однак не погоджувався з його закликом покінчити зі старою к-рою. Збірки "Поверх барьеров" (1917) і "Сестра моя – жизнь" (1922) позначені впливом символізму. У вересні 1921 батьки П. і сестра Лідія емігрували з Росії. Звертався до історико-революц. тематики в поемах "Девятьсот пятый год" (1925–26) і "Лейтенант Шмидт". У 1920-ті рр. перекладав твори Г.Сакса, Г.Клейста, Б.Джонсона. Соціаліст. буд-во почало викликати в нього внутр. спротив (віршований роман "Спекторский", 1931; поема "Волны", 1932). У квітні 1932 в Москві відбувся його творчий вечір. 1934 на 1-му Всесоюзному з'їзді письменників і в наступні роки загострилися суперечки щодо його поезії, в якій звучали мотиви самотності і песимізму; вона була перевантажена метафорами. У 1930-ті рр. П. інтенсивно перекладав грузинську поезію (Н.Бараташвілі, А.Церетелі, Г.Леонідзе та ін.); 1936 виступив на 1-й Всесоюзній нараді перекладачів. Під час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 писав воєнні репортажі, нариси; 1943 в складі бригади їздив на фронт для підготовки книги про битву за м. Орел; опублікував книги "На ранних поездах" (1943), "Земной простор" (1945). Після війни почав писати роман "Доктор Живаго", рукопис якого у вересні 1956 був відхилений редакцією ж. "Новый мир". 1957 роман був виданий в Італії (безгонорарно, але – за умовою автора – із перекладами на ін. мови), у Франції, Великій Британії та ін. "Доктор Живаго" відобразив розчарування П. в ідеалах соціаліст. революції. Присудження йому 1958 Нобелівської премії викликало різку критику в рад. пресі та організовану кампанію цькування письменника-"наклепника", який вважав, що свобода мист-ва в СРСР неможлива. Його виключили зі Спілки письменників СРСР та примусили відмовитися від Нобелівської премії.

П. листувався з М.Цвєтаєвою, Р.-М.Рільке (1926), Максимом Горьким (1927–33), М.Тихоновим (1929), Р.Ролланом (1930), А.Камю (1958) та ін. письменниками. Переклав твори В.Шекспіра, Й.-В.Гете, Т.Шевченка, Р.-М.Рільке, О.-Ч.Суїнберна, Ю.Словацького, Ш.Петефі та ін.

У 1930-х рр. П. часто відпочивав в Ірпені. Укр. темі присвячені вірші т. зв. київ. циклу (у книгах "Второе рождение", "На ранних поездах" та ін.).

П. у Передєлкіно Моск. обл.

На смерть П. "Литературная газета" відгукнулася лише 3-рядковим повідомленням від імені правління Літ. фонду СРСР (1960, 2 червня). Його сестрі – Лідії Пастернак-Слейтер, – яка не бачила брата майже 40 років, видали рад. візу лише на 2-й день після його поховання.

У Передєлкіно відкрито будинок-музей П., у травні 1987 відбулися 1-ші Пастернаківські читання; 1990 широко відзначалося 100-річчя від дня народження письменника. У Росії А.Вознесенський заснував поетичну премію ім. Б.Пастернака. За кордоном виходять твори П. (зокрема в перекладах англ. мовою його сестри) та літературознавчі праці про його творчість Х.Барнса, Х.Бірнбаума, В.Ерліха, М.Роуланда та ін. 2005 рос. реж. О.Прошкін зняв фільм "Доктор Живаго" (у гол. ролі – О.Меньшиков). 20 лютого 2008 в Києві було відкрито меморіальну дошку на будинку № 9 по вул. Чапаєва, де 1931 П. гостював у свого друга проф. Є.Перліна.


Праці:
  1. Доктор Живаго. "Новый мир", 1988, № 1–4
  2. Собрание сочинений, т. 1–5. М., 1989–91
  3. Переписка Бориса Пастернака. М., 1990
  4. Доктор Живаго. Автобиографическая проза. Избранные письма. М., 1998.
Література:
  1. Эренбург И. Люди, годы, жизнь, кн. 1–2. М., 1961
  2. Серебрякова Г.Й. Борис Пастернак. В кн.: Серебрякова Г.Й. Невгасиме світло. К., 1974
  3. Мовчан П. Преображення та воскресіння Б. Пастернака. "Слово і час", 1990, № 12
  4. Сєдакова О.О. "Вакансія поета": До поетології Пастернака. "Філософська та соціологічна думка", 1991, № 8
  5. Лазебник Ю. Поет і світ. "Слово і час", 1991, № 12
  6. Данин Д.С. Бремя стыда: книга без жанра: Пастернак и мы. М., 1996
  7. Смирнов И.П. Роман тайн "Доктор Живаго". М., 1996
  8. Пастернак Е.Б. Борис Пастернак: Биография. М., 1997
  9. Айзенштейн Е.О. Борису Пастернаку – навстречу! СПб., 2000
  10. Каплан Ю. Пастернак в Киеве: К 50-летию присуждения поэту Нобелевской премии по литературе. "2000", 2008, 22 августа
  11. У пам'ять про нобелівського лауреата Бориса Пастернака. "Хрещатик", 2008, 21 лютого.

Посилання:
  • ГОРЬКИЙ МАКСИМ
  • ІРПІНЬ
  • МАЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МОСКВА
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СЛОВАЦЬКИЙ ЮЛІУШ
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

  • Пов'язані терміни:
  • ХРУЩОВ МИКИТА СЕРГІЙОВИЧ
  • МЕННІНГ КЛАРЕНС-ОГАСТУС
  • МОСКВА
  • СЕМИЧАСТНИЙ ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)