Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П.
ПАСТЕРНАК Борис Леонідович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Pasternak (останній перегляд: 28.03.2024)
ПАСТЕРНАК БОРИС ЛЕОНІДОВИЧ
ПАСТЕРНАК Борис Леонідович (10.02(29.01).1890–30.05.1960) – рос. письменник, поет. Н. в м. Москва. Син художника – академіка живопису. З дитинства добре малював; займався музичною композицією під кер-вом О.Скрябіна. Закінчив 5-ту класичну г-зію і 1909 став студентом історико-філос. ф-ту Моск. ун-ту. Весною 1912 виїхав до Німеччини, навч. семестр у Марбурзькому ун-ті в проф. Г.Когена, але покинув філософію, як до того – музику. Перша публікація віршів – 1913 в альманаху "Лирика", перша збірка – 1914 ("Близнец в тучах"). Учасник футуристичної групи "Центрофуга"; був близький до В.Маяковського, однак не погоджувався з його закликом покінчити зі старою к-рою. Збірки "Поверх барьеров" (1917) і "Сестра моя – жизнь" (1922) позначені впливом символізму. У вересні 1921 батьки П. і сестра Лідія емігрували з Росії. Звертався до історико-революц. тематики в поемах "Девятьсот пятый год" (1925–26) і "Лейтенант Шмидт". У 1920-ті рр. перекладав твори Г.Сакса, Г.Клейста, Б.Джонсона. Соціаліст. буд-во почало викликати в нього внутр. спротив (віршований роман "Спекторский", 1931; поема "Волны", 1932). У квітні 1932 в Москві відбувся його творчий вечір. 1934 на 1-му Всесоюзному з'їзді письменників і в наступні роки загострилися суперечки щодо його поезії, в якій звучали мотиви самотності і песимізму; вона була перевантажена метафорами. У 1930-ті рр. П. інтенсивно перекладав грузинську поезію (Н.Бараташвілі, А.Церетелі, Г.Леонідзе та ін.); 1936 виступив на 1-й Всесоюзній нараді перекладачів. Під час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 писав воєнні репортажі, нариси; 1943 в складі бригади їздив на фронт для підготовки книги про битву за м. Орел; опублікував книги "На ранних поездах" (1943), "Земной простор" (1945). Після війни почав писати роман "Доктор Живаго", рукопис якого у вересні 1956 був відхилений редакцією ж. "Новый мир". 1957 роман був виданий в Італії (безгонорарно, але – за умовою автора – із перекладами на ін. мови), у Франції, Великій Британії та ін. "Доктор Живаго" відобразив розчарування П. в ідеалах соціаліст. революції. Присудження йому 1958 Нобелівської премії викликало різку критику в рад. пресі та організовану кампанію цькування письменника-"наклепника", який вважав, що свобода мист-ва в СРСР неможлива. Його виключили зі Спілки письменників СРСР та примусили відмовитися від Нобелівської премії. П. листувався з М.Цвєтаєвою, Р.-М.Рільке (1926), Максимом Горьким (1927–33), М.Тихоновим (1929), Р.Ролланом (1930), А.Камю (1958) та ін. письменниками. Переклав твори В.Шекспіра, Й.-В.Гете, Т.Шевченка, Р.-М.Рільке, О.-Ч.Суїнберна, Ю.Словацького, Ш.Петефі та ін. У 1930-х рр. П. часто відпочивав в Ірпені. Укр. темі присвячені вірші т. зв. київ. циклу (у книгах "Второе рождение", "На ранних поездах" та ін.). П. у Передєлкіно Моск. обл. На смерть П. "Литературная газета" відгукнулася лише 3-рядковим повідомленням від імені правління Літ. фонду СРСР (1960, 2 червня). Його сестрі – Лідії Пастернак-Слейтер, – яка не бачила брата майже 40 років, видали рад. візу лише на 2-й день після його поховання. У Передєлкіно відкрито будинок-музей П., у травні 1987 відбулися 1-ші Пастернаківські читання; 1990 широко відзначалося 100-річчя від дня народження письменника. У Росії А.Вознесенський заснував поетичну премію ім. Б.Пастернака. За кордоном виходять твори П. (зокрема в перекладах англ. мовою його сестри) та літературознавчі праці про його творчість Х.Барнса, Х.Бірнбаума, В.Ерліха, М.Роуланда та ін. 2005 рос. реж. О.Прошкін зняв фільм "Доктор Живаго" (у гол. ролі – О.Меньшиков). 20 лютого 2008 в Києві було відкрито меморіальну дошку на будинку № 9 по вул. Чапаєва, де 1931 П. гостював у свого друга проф. Є.Перліна. |
Праці: - Доктор Живаго. "Новый мир", 1988, № 1–4
- Собрание сочинений, т. 1–5. М., 1989–91
- Переписка Бориса Пастернака. М., 1990
- Доктор Живаго. Автобиографическая проза. Избранные письма. М., 1998.
Література: - Эренбург И. Люди, годы, жизнь, кн. 1–2. М., 1961
- Серебрякова Г.Й. Борис Пастернак. В кн.: Серебрякова Г.Й. Невгасиме світло. К., 1974
- Мовчан П. Преображення та воскресіння Б. Пастернака. "Слово і час", 1990, № 12
- Сєдакова О.О. "Вакансія поета": До поетології Пастернака. "Філософська та соціологічна думка", 1991, № 8
- Лазебник Ю. Поет і світ. "Слово і час", 1991, № 12
- Данин Д.С. Бремя стыда: книга без жанра: Пастернак и мы. М., 1996
- Смирнов И.П. Роман тайн "Доктор Живаго". М., 1996
- Пастернак Е.Б. Борис Пастернак: Биография. М., 1997
- Айзенштейн Е.О. Борису Пастернаку – навстречу! СПб., 2000
- Каплан Ю. Пастернак в Киеве: К 50-летию присуждения поэту Нобелевской премии по литературе. "2000", 2008, 22 августа
- У пам'ять про нобелівського лауреата Бориса Пастернака. "Хрещатик", 2008, 21 лютого.
|