ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Приходнюк О.М. ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Penkivska_k_ra (останній перегляд: 29.03.2024)
ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА

ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА – археол. к-ра серед. 4 – 7 ст., поширена на покордонні Лісостепу і Степу від Сіверського Дінця (прит. Дону) до Пруту (прит. Дунаю) і далі – до Нижнього Подунав'я, де пеньківські пам'ятки співіснують із празькими та гето-дакійськими старожитностями. Її пам'ятки відкрито наприкінці 1950-х рр. Д.Березовцем біля с. Пеньківка в Потясминні. У наступні десятиліття широкомасштабні роботи з вивчення пеньківських старожитностей провадилися на Лівобережжі Дніпра (Є.Горюнов), у Середньому Подніпров'ї (А.Сміленко, О.Приходнюк), Пд. Побужжі (П.Хавлюк), Дністровсько-Прутському межиріччі (І.Рафалович). На сьогодні відомо бл. 350 пам'яток П.к., десятки з яких підлягали широкомасштабним археол. розкопкам (поселення Пеньківка, Кочубіївка, Будище, Хитці, Скибинці, Семенки, Самчинці, Реча, Хуча та ін.). Населення проживало у невеликих селищах, на яких налічувалося до 30 житлових споруд. То були чотирикутні напівземлянки площею бл. 16 м² із вогнищем або кам'яною піччю. Поруч розташовувалися госп. споруди та ями-льохи. Біля с. Будище в Середньому Придніпров'ї та с. Селіште в Молдові досліджувалися городища П.к. Поблизу м. Гайворон на Пд. Бузі розкопано металургійний осередок (див. Гайворон), де виявлено більше двох десятків залізоплавильних горен. Урнові та безурнові поховання – кремації без зовн. ознак на поверхні, найкраще вивчені за розкопками біля с. Велика Андрусівка в Потясминні. При розкопках найчастіше трапляється ліплений від руки посуд – біконічні та округлобокі горщики, сковороди, миски. У ранніх пам'ятках трапляються фрагменти гончарної черняхівської, а на пізніх – канцерської та пастирської кераміки. Серед ін. знахідок виділяються вироби із заліза – наральники, серпи, коси, долота та ін.; прикраси з кольорових і благородних металів – пальчасті та зооантропоморфні фібули, браслети, предмети поясних наборів тощо; кам'яні жорна, ливарські формочки тощо. У П.к. виділяються 3 хронологічні етапи (серед. 4 – поч. 5 ст.; 5 ст.; 6–7 ст.) та 4 локальні варіанти (Дніпровське Лівобережжя, межиріччя Дніпра і Дністра, Дніпровське Надпоріжжя і Поорілля, Дністровсько-Прутське межиріччя). На покордонні зі степом на пеньківських поселеннях трапляються юртоподібні житла (Чернеччина, Багате, Йосипівка, Стецівка та ін.), а на могильниках – інгумації (Мохнач, Олексіївка, Селіште, Данчени), які засвідчують тісні взаємозв'язки слов'ян зі степовою тюркомовною людністю. Носіями П.к. були анти – одне з найвідоміших слов'ян. угруповань початкової доби середньовіччя.


Література:
  1. Березовец Д.Т. Поселения уличей на р. Тясмине. "Материалы и исследования по археологии СССР", 1963, № 108
  2. Хавлюк П.И. Раннеславянские поселения Семенки и Самчинцы в среднем течении Южного Буга. Там само
  3. Горюнов Е.А. Ранние этапы истории славян Днепровского Левобережья. Л., 1981
  4. Приходнюк О.М. Пеньковская культура. Воронеж, 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТИ
  • ГАЙВОРОН
  • ГОРОДИЩЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ПРИХОДНЮК ОЛЕГ МИХАЙЛОВИЧ
  • СМІЛЕНКО АЛЛА ТРОХИМІВНА

  • Пов'язані терміни:
  • АНТИ
  • ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
  • ГАЙВОРОН
  • ХИТЦІ, ПОСЕЛЕННЯ
  • КИЇВСЬКА КУЛЬТУРА, КИЇВСЬКА АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 2
  • РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА
  • УКРАЇНЦІ
  • ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)