Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я.
ПЕРЕЯСЛАВ, Національний історико-етнографічний заповідник Переяслав [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Pereiaslav_zapovidnyk (останній перегляд: 28.03.2024)
ПЕРЕЯСЛАВ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК ПЕРЕЯСЛАВ
"ПЕРЕЯСЛАВ", Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав". Створений відповідно до постанови РМ УРСР від 13 березня 1979. Початково мав назву "Державний історико-культурний заповідник “Переяслав”". Постановою КМ України від 15 березня 1999 перейменовано на історико-етнографічний. Статус національного заповіднику надано указом Президента від 1 червня 1999. Заповідник охоплює ділянки на території м. Переяслав-Хмельницький і Переяслав-Хмельницького р-ну Київ. обл. заг. площею3050 га. Під охороною перебуває більше 160 нерухомих пам'яток. У фондах зберігається більше 180 тис. експонатів. Заповідник організовано на базі музеїв, творцем яких був М.Сікорський. Він же очолював заповідник від його заснування до 2008. До складу заповідника входять: 1) археологічні пам'ятки різних епох, у т. ч. історико-археологічний комплекс давньорус. Переяслава включно з рештками мурованих споруд 11–12 ст., дві з яких музеєфіковано; 2) архіт. пам'ятки кінця 17 – 20 ст., у т. ч. споруди Свято-Вознесенського монастиря (Свято-Вознесенський собор 1695–1700, дзвіниця 1770–76, будівля Переяславського колегіуму 1753–57) і Свято-Михайлівського монастиря (Свято-Михайлівська церква 1743–50, дзвіниця 1745); 3) Музей архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (перший в Україні скансен (архітектурно-етногр. музей просто неба), відкритий 1964), в якому демонструються як автентичні споруди 18–20 ст. (житлові, господарсько-вироб. і громад. будівлі, храми), так і реконструкції споруд різних епох (від палеоліту до козац. доби); 4) музеї різного профілю, зокрема: історичний (у будинку А.Козачковського, в якому 1845 та 1859 зупинявся Т.Шевченко); діорама "Битва за Дніпро в районі Переяслава-Хмельницького восени 1943" (у Свято-Вознесенському соборі); історії Правосл. церкви; археологічний (у павільйоні над рештками т. зв. Спаської церкви); арх-ри Переяслава часів Київ. Русі (у павільйоні над рештками Михайлівського собору); трипільської к-ри; укр. нар. одягу Середньої Наддніпрянщини (до 2010 експозицію було розміщено у Свято-Михайлівській церкві); укр. рушника (у церкві Трьох святителів із с. Пищики Сквирського р-ну Київ. обл.); історії укр. нар. обрядів і звичаїв; декоративно-ужиткового мист-ва Київщини; кобзарського мист-ва; історії бджільництва; хліба; сухопутного транспорту; музей-пошта; лікарських рослин; світопізнання і мирного освоєння космосу (у церкві із с. В'юнище; колиш. село Переяслав. р-ну Київ. обл., нині затоплене водами Канівського водосховища); історії філософії; пам'яті Поліського р-ну; меморіальні музеї Г.Сковороди (у будівлі колегіуму), М.Бенардоса, Шолом-Алейхема, В.Заболотного. |