ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕРЕКОП

  Бібліографічне посилання: Галенко О.І., Вортман Д.Я. ПЕРЕКОП [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Perekop (останній перегляд: 28.03.2024)
ПЕРЕКОП

ПЕРЕКОП – неіснуюче нині місто й фортеця на Перекопському перешийку, який з'єднує Крим із материком. Початково було розташов. біля переїзду через Перекопський рів і вал, на його пд., крим., стороні, а після анексії Криму Російською імперією – на північній. Слов'ян. назва Перекоп (Przekop) є калькою з татар. назв Ор-Капи ("Ворота на рову") та Ор ("рів").

Попередником П. в античні часи було м. Тафрос (від грец. Ταυος – "рів"), двічі згадане в "Натуральній історії" Плінія Старшого. Під назвою Орабазар ("Базар на рову") місто згадане у вірм. джерелі під 1370, коли його захопив емір Мамай. Крим. хан Менглі-Ґерей I збудував у місті фортецю Фераг-Кермен ("Радісна фортеця"). Наявність мечеті Сагіба-Ґерея (1-ша пол. 16 ст.), що засвідчує у подорожніх записах Евлія Челебі, вказує на значні буд. роботи, проведені за правління цього хана. Стратегічне значення Ор-Капи на той час полягало в обороні Крим. п-ова від нападів кочовиків. Воно також служило збірним пунктом для військ Крим. ханату. У 17–18 ст. П. захищав Крим від укр. козаків та рос. військ.

Від 17 ст. П. був адм. центром особливого прикордонного намісництва (сергадд – "головний кордон") під командуванням ор-бея (перекопського бея), на посаду якого призначали представ-ників династії Гіреїв або крим. аристократів, зокрема ор-беєм був Тугай-бей. Фінансово-подат-ковими справами відав каймакан. П. відмежовував центр. володіння Кримського ханату (Кримський п-ів) від периферійних степових територій, тому останні називалися "Ор ташраси" ("Заор'я").

Фортеця міста мала винятково військ. призначення. Вона була оснащена гарматами, її залога включала 500 секбанів (найманих стрільців-немусульман), 100 гармашів та 500 татар. вершників. У фортеці також містилися комори із зерном, арсенал і колодязі. Населення міста (в якому було бл. 1500 будинків та 12 мечетей, за повідомленням Евлії Челебі) мешкало в передмісті. Там же були розташов. митниця Крим. ханату, караван-сарай, базар. В околицях з озер видобували сіль, котру вивозили під назвою "кафської солі" в Туреччину, а також в Україну. Тому в місті перебували ханські податкові комісари (еміни).

1689 П. витримав напад рос. війська під командуванням кн. В.Голіцина (див. Кримські походи 1687 і 1689). Унаслідок рекон-струкцій кінця 17 та серед. 18 ст. мурований прямокутний "замок" був оточений 2-ма лініями валів із бастіонами. Проте місто здобували рос. війська 1736 під командуванням генерал-фельд-маршала Б.-К.Мініха, 1738 – під командуванням генерал-фельд-маршала П.Лассі й 1771 – під командуванням генерал-аншефа кн. В.Долгорукова (див. Російсько-турецька війна 1735–1739 і Російсько-турецька війна 1768–1774).

Після анексії Крим. ханату місту дали рос. назву "Перекоп", хоча ще 1864 рос. влада офіційно визнавала побутування татар. назви "Капу"/"Капи". Місто було центром Перекопського пов. Таврійської губернії. Фортеця (в якій стояв рос. гарнізон) зберігала своє значення до поч. 19 ст. 1835 вона була скасована, після чого муровані будівлі 16–18 ст. поступово розібрали місц. мешканці. Після спорудження залізниці (1875), яка обминула П., місто втратило екон. значення й продовжило виконувати лише адм. функції. Чисельність населення П. разом із його передмістям (а фактично – окремим населеним пунктом) Армянським Базаром у 1896 становила 7382 особи, при цьому більшість припадала на Армянський Базар.

Місто знелюдніло під час громадянської війни в Україні 1917–1921, коли в околицях П. не раз велися воєнні дії. Його кам'яні будівлі 1920 розібрали на буд. матеріали, які використовувалися для спорудження укріплень Російської армії генерал-лейтенанта П.Врангеля на Перекопському перешийку. На місці зруйнованого міста виникло село під назвою Перекоп, а одне з передмість Перекопа, що лежало за5 кмна південь і мало назви Єні Базар, Ермені-Базар та Армянський Базар, перетворилося на м. Армянськ.


Література:
  1. Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоман-ской Порты до начала XVIII века. СПб., 1887
  2. Дмитров Л.Д. Перекоп: Ров и вал. К.–Львов, 1940
  3. Административно-территориальные преобразования в Крыму, 1793–1998. Симферополь, 1999
  4. Кружко Л.П. Армянск: Страницы истории. К., 1999
  5. Саргсян Т.Э. Армянские памятные записи XIV века о политической жизни в Крыму и строительной деятельности крымских армян. "Историческое наследие Крыма", [2004], № 8.

Посилання:
  • АРМЯНСЬК (АРМЯНСЬКИЙ БАЗАР)
  • БЕЙ
  • ДОЛГОРУКОВ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЕВЛІЯ ЧЕЛЕБІ
  • ГІРЕЇ
  • ГОЛІЦИН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • КАЙМАКАМ, ЯК ТЕРМІН
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • КРИМСЬКІ ПОХОДИ 1687 І 1689
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МАМАЙ
  • МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I
  • МІНІХ БУРГАРД-КРІСТОФ
  • ОР-БЕЙ
  • ПЕРЕКОПСЬКІ РІВ І ВАЛ
  • ПЛІНІЙ СТАРШИЙ
  • РОСІЙСЬКА АРМІЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • САГІБ-ҐЕРЕЙ I
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ТУГАЙ-БЕЙ
  • ВРАНГЕЛЬ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДОРОШЕНКО МИХАЙЛО
  • ДЖАМБУЙЛУЦЬКА ОРДА
  • КАФИНСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНСЬКА СІЧ
  • КАРАЇМИ
  • КЕРЧЕНСЬКО-ЕЛЬТИГЕНСЬКА ДЕСАНТНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО КОНОНОВИЧ
  • КОСАГОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОВПАК ОПАНАС ФЕДОРОВИЧ
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • КРИМСЬКІ ПОХОДИ 1687 І 1689
  • КРИМСЬКІ ПОХОДИ 1736–1738
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КРИМСЬКИЙ ШЛЯХ, ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
  • МАХНО (МІХНЕНКО) НЕСТОР ІВАНОВИЧ
  • МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ III
  • МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ ІІ
  • МІНІХ БУРГАРД-КРІСТОФ
  • МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, СІЧОВИЙ ШЛЯХ
  • МИТНА КОМОРА
  • ОР-БЕЙ
  • ОР-КАПИ
  • ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕРЕКОПСЬКІ РІВ І ВАЛ
  • ПІОНЕРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОХІД У ТАВРІЮ ЗА ВОЛЕЮ 1856
  • ПОРТО-ФРАНКО
  • РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА ТАВРИДИ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1686–1700
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • ТАВРІЙСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТАВРІЯ
  • УКРАЇНСЬКО-КРИМСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ 1918
  • ЯНИЧАРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)