ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918

  Бібліографічне посилання: Бойко О.Д. ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918 [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Persha_vijna_RadRosii_proty_UNR_19171918 (останній перегляд: 29.03.2024)
ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918

ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918 – збройний конфлікт, що став наслідком протистояння Української Народної Республіки та РНК Росії на чолі з В.Леніним; бойові дії відбувалися з грудня 1917 по травень 1918. Проголошена як автономна частина федеративної Рос. д-ви (Універсали Української Центральної Ради), УНР після Жовтневого перевороту у Петрограді 1917 наполягала на утворенні федеративного уряду в Росії з представниківусіх територій, що самовизначилися. Невдала спроба більшовиків змінити владу в Україні шляхом переобрання Української Центральної Ради (див. Всеукраїнський з'їзд рад селянських, робітничих і солдатських депутатів 1917) змусила РНК вдатися до "радянізації" України за допомогою військ. сили. 16 (3) грудня 1917 з'явився "Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради". За кілька днів рос. революц. війська почали просування в Україну. Офіційно вважалося, що вони прямують на Дон на боротьбу з О.Каледіним.

22 (9) грудня 1917 більшовицькі загони прибули до Харкова і встановили контроль над містом. За вказівками з Петрограда, під охороною рос. війська укр. більшовики провели Перший Всеукраїнський з'їзд рад 1917, який оголосив Україну рад. республікою, федеративною частиною рад. Росії. Завдяки цьому Петроград надалі представляв події в Україні як внутр. конфлікт між революц. радами робітн. і солдатських депутатів і бурж. УЦР. За такими формальними ознаками рад. історіографія трактувала збройний конфлікт як громадянську війну (див. Війна Радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917–1918), сучасна українська – як міждерж. конфлікт, агресію більшовицької Росії (РСФРР) проти УНР.

30 (17) грудня рад. уряд України оголосив війну УЦР і звернувся по допомогу до РНК. На кінець грудня в Україну прибуло до 20 тис. більшовицьких військ – матросів, солдатів, червоногвардійців. Вони були підсилені місц. червоногвард. загонами. 7 січня 1918 (25 грудня 1917) нарком В.Антонов-Овсієнко, комісар "по боротьбі з контрреволюцією на Півдні Росії", віддав наказ про заг. наступ проти УНР. На той момент під більшовицькою владою вже перебувала значна частина Лівобережної України. Укр. влада виявилася неспроможною протистояти більшовицькій навалі, оскільки не мала власних збройних сил. Лише 8 січня 1918 (26 грудня 1917) Генеральний секретаріат Української Центральної Ради схвалив постанову про створення армії. На боці УНР воювали поодинокі українізовані частини старої армії, загони Вільного козацтва, новоутворені військові формації (Гайдамацький імені Костя Гордієнка кінний полк, Гайдамацький кіш Слобідської України, Січові стрільці).

11 січня 1918 (29 грудня 1917) більшовики зайняли Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ). Перед тим у місті спалахнуло заздалегідь підготовлене місц. більшовиками повстання робітників, на допомогу якому й прийшли війська з Росії. Ця "тактика" не раз використовувалася й надалі (у Миколаєві, Одесі, Києві та ін.). 15 (2) січня 1918 впав Олександрівськ (нині м. Запоріжжя), 19 (6) січня 1918 – Полтава. Далі двома колонами з боку Харкова–Полтави та Гомеля–Курська–Бахмача розпочався наступ на Київ (див. Крути, бій 1918). Підняте більшовиками Київське (січневе) збройне повстання 1918 було придушене, проте після 5-денного артилер. обстрілу і запеклих боїв 9 лютого (26 січня) 1918 Київ був залишений укр. владою. Урядові установи та збройні формування УНР зосередилися на Волині. На решті території України була встановлена рад. влада.

Другий етап війни розпочався після укладення Брестського мирного договору УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918. 12 лютого (30 січня) 1918 уряд УНР звернувся до нім. командування по військ. допомогу проти агресії більшовиків, і 21 (8) лютого 1918 нім. війська вступили в Україну. Боротьбу проти більшовиків продовжували й укр. частини. 2 березня 1918 вони увійшли до Києва. Протягом березня–квітня 1918 вели наступ на Полтаву, Харків, Лозову, Луганськ, здійснили похід на Крим (Кримська група армії УНР). На кінець квітня вся територія УНР була вільна від рос. військ. За статтею 6-ю Брестського мирного договору РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918 РСФРР зобов'язувалася визнати УНР, вивести з її території свої війська, розпочати переговори про підписання мирного договору і встановлення держ. кордонів. 6 травня 1918 в Конотопі представники німецько-укр. військ та військ РСФРР підписали договір про припинення воєнних дій. Під час Мирних переговорів між Українською Державою та РСФРР 12 червня 1918 сторони уклали прелімінарну мирну угоду. Була встановлена демаркаційна лінія – тимчасове розмежування території Української Держави та РСФРР: Сураж–Унеча–СтародубНовгород-СіверськийГлухів–Рильськ–Колонтаївка–Суджа–Беленіхіно–Куп'янськ.


Література:
  1. Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Львів, 1928
  2. Удовиченко О.І. Україна у війні за державність. К., 1995
  3. Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 – березень 1918). К.–Львів, 1996
  4. Верстюк В. Українська Центральна Рада. К., 1997.

Посилання:
  • АНТОНОВ-ОВСІЄНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БАХМАЧ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР РСФРР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 3 БЕРЕЗНЯ 1918 Р.
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 9 ЛЮТОГО 1918 Р.
  • ДНІПРО, МІСТО
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ КІШ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ ІМЕНІ КУСТЯ ГОРДІЄНКА КІННИЙ ПОЛК
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГЛУХІВ
  • КАЛЕДІН ОЛЕКСІЙ МАКСИМОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • КОНОТОП
  • КРИМСЬКА ГРУПА АРМІЇ УНР
  • КРУТИ, БІЙ 1918
  • КУП'ЯНСЬК
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКЕ (СІЧНЕВЕ) ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛОЗОВА
  • ЛУГАНСЬК (ДО 2014 Р.)
  • МАНІФЕСТ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ З УЛЬТИМАТИВНИМИ ВИМОГАМИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ
  • МИКОЛАЇВ
  • МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ОДЕСА
  • ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • ПОЛТАВА
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
  • УНІВЕРСАЛИ УЦР
  • ВІЙНИ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ПРОТИ УНР 1917-1918 РР.
  • ВІЛЬНЕ КОЗАЦТВО
  • ВОЛИНЬ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД СЕЛЯНСЬКИХ, РОБ. І СОЛДАТ. ДЕПУТАТІВ 1917 Р.
  • ЗАПОРІЖЖЯ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • МАНІФЕСТ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ З УЛЬТИМАТИВНИМИ ВИМОГАМИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ
  • ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • ТРУТЕНКО ВАЛЕНТИН МАКСИМОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)