|
Бібліографічне посилання: Андрєєв В.М.
ПЕТРОВ Віктор Платонович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Petrov_V_P (останній перегляд: 29.03.2024)
ПЕТРОВ ВІКТОР ПЛАТОНОВИЧ
ПЕТРОВ Віктор Платонович (псевдоніми – В.Домонтович, В.Бер та ін.; 22(10).10.1894–08. 06.1969) – літературознавець, фольклорист, етнограф, історик, археолог, філософ, письменник. Д-р філол. н. (1930). Н. в м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ) у сім'ї священика. Середню освіту здобув в Одесі (до 1907) та Холмі (нині м. Хелм, Польща; 1913 закінчив г-зію). 1913–18 навч. на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту. Був учнем проф. В.Перетца. За дипломну роботу "Н.М. Языков, поэт пушкинской плеяды: Жизнь и творчество" дістав срібну медаль і був залишений в ун-ті як професорський стипендіат (1918–20). 1921–22 – викладач Вищого ін-ту нар. освіти, 1923–27 – аспірант Київ. ін-ту нар. освіти. 1919–20 – секретар Комісії ВУАН зі складання істор. словника укр. мови. Із 1920 працював наук. співробітником, а згодом – секретарем (1924–27) та завідувачем (1927–30) Етнографічної комісії при ВУАН, редагував різні видання. 1927 за праці в галузі етнографії отримав срібну медаль від Рос. геогр. т-ва і був обраний його дійсним членом (1928). У 1920-ті рр. належав до кола неокласиків, підтримував тісні стосунки з О.Бургардтом, М.Драй-Хмарою, М.Зеровим, М.Рильським та ін. У серед. 1920-х рр. дебютував як прозаїк (оповідання "Розмови Екегартові з Карлом Гоцці"), 1928 вийшов його перший роман "Дівчина з ведмедиком". 1930 захистив докторську дис. на тему: "Пантелеймон Куліш у п'ятидесяті роки: Життя. Ідеологія. Творчість". У 1930-ті рр. розпочав дослідження в галузі археології та давньої історії України. Із 1933 – наук. співробітник, із 1939 – зав. сектору дофеод. та феод. архео-логії Спілки інституцій матеріальної к-ри (із 1934 – Інститут історії матеріальної культури АН УСРР/УРСР, із 1938 – Ін-т археології АН УРСР), із 1941 – директор Ін-ту укр. фольклору АН УРСР. Під час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 служив у рад. розвідці. 1942 перейшов фронт, працював в окупаційній адміністрації Києва, отримав офіцерський чин від нім. командування. 1942–43 редагував час. "Український засів", 1944–45 – співробітник Українського наукового інституту в Берліні (Німеччина), 1945–49 працював у середовищі укр. еміграції в Баварії. Був одним із фундаторів Мистецького укр. руху, редактором різних видань, викладав у вищих навч. закладах (Український вільний університет, Богословська академія УАПЦ, Український технічно-господарський інститут), працював як науковець. Написав низку історіософських творів, висунувши оригінальну "теорію епох" (заперечував безперервність та прогресивність історичного процесу). Загадково зник 1949. Із 1950 – у Москві. 1950–56 працював в Ін-ті історії матеріальної к-ри АН СРСР. Із 1956 – в Києві: старший наук. співробітник, зав. архіву Ін-ту археології АН УРСР. Через втрату довоєнних особистих документів був змушений заново захищати канд. дис. 1966 за сукупністю наук. праць отримав ступінь д-ра філол. н. Автор бл. 300 наук. праць та низки прозових творів. Нагороджений орденом Великої вітчизн. війни 1-го ст. П. у м. Київ. |
Праці: - Аліна і Костомаров. Х., 1929
- Романи Куліша. К., 1930
- Походження українського народу. Регенсбург, 1947
- Подсечное земледелие. К., 1968
- Скіфи: Мова і етнос. К., 1968
- Етногенез слов'ян: Джерела, етапи розвитку і проблематика. К., 1972
- Діячі української культури (1920–1940 рр.): Жертви більшовицького терору. К., 1992
- Історіософічні етюди. В кн.: Україна модерна, т. 13 (2). К., 2008.
Література: - Крупницький Б. Мої спогади про В. Петрова. "Україна" (Париж), 1953, № 9
- Франко З.Т. Він не встиг написати мемуари: Слово про розвідника і вченого В.П. Петрова. "Київ", 1984, № 12
- Брайчевський М.В. В.П. Петров – учений-універсал. "Археологія", 1990, № 3
- Білокінь С. Довкола таємниці. В кн.: Петров В. Діячі української культури (1920–1940 рр.): Жертви більшовицького терору. К., 1992
- Загоруйко Ю. Письменник Віктор Петров. К., 1993
- Толочко П.П. Слово про В.П. Петрова – видатного українського археолога. В кн.: Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян: Збірник наукових праць, присвячений 100-річчю з дня народження В.П. Петрова. К.–Львів, 1997
- Корпусова В.М. В. Петров (Домонтович): Етногенетика як свобода самовиявлення. "Слово і час", 2002, № 10
- Ясь О. Історична доба у світлі наукової дискусії української еміграції другої половини 40-х рр. ХХ століття (Б. Крупницький, В. Петров). "Молода нація: Альманах", 2002, № 2 (23)
- Агеєва В. Поетика парадокса: Інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича. К., 2006
- Андрєєв В.М. Український метанаратив: Нелінійність та дискретність історії. В кн.: Ейдос: Альманах теорії та історії історичної науки, вип. 3, ч. 1. К., 2008
- Його ж. Віктор Петров: "Скіфський сюжет" інтелектуальної біографії. "УІЖ", 2010, № 2.
|
див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)
Посилання:БАВАРІЯ
ДНІПРО, МІСТО
ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО ОПАНАСОВИЧ
ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ВУАН
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ АН УСРР
ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС
КИЇВ
МОСКВА
ОДЕСА
ПЕРЕТЦ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У БЕРЛІНІ
УКРАЇНСЬКИЙ ТЕХНІЧНО-ГОСПОДАРСЬКИЙ ІНСТИТУТ
УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ)
ЗЕРОВ МИКОЛА КОСТЯНТИНОВИЧ
Пов'язані терміни:ІСТОРІОГРАФІЯ
КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА
СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО (СЛАВІСТИКА) В УКРАЇНІ
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА ГАЗЕТА
УКРАЇНСЬКИЙ ЗАСІВ, УКРАЇНСЬКИЙ ЗАСІВ: ЛІТЕРАТУРНИЙ ЧАСОПИС
УЛЬЯНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІРИНАРХОВИЧ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|