Бібліографічне посилання: Любченко В.Б.
ПЕТРУНКЕВИЧ Іван Ілліч [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Petrunkevych_I (останній перегляд: 29.03.2024)
ПЕТРУНКЕВИЧ ІВАН ІЛЛІЧ
ПЕТРУНКЕВИЧ Іван Ілліч (23. 12.1843, за ін. даними 1844–14.06.1928) – ліберальний земець, громад. і політ. діяч, нащадок козацько-старшинського роду Петрункевичів, землевласник (680 десятин). Н. в Чернігові (за ін. даними у с. Плиски Борзнянського пов. Черніг. губ.). 1866 закінчив юрид. ф-т Петерб. ун-ту. Від 1868 – гласний Борзнянського повітового та Черніг. губернського земств, від 1869 – мировий суддя, 1879 – голова мирового з'їзду, яскравий представник та ідеолог ліберально-опозиційного напряму в земському русі Російської імперії (зокрема, автор написаної в березні 1879 програмної статті "Ближайшие задачи земства"). За складання відверто опозиційного адреса від імені Черніг. губернського земства (січень 1879), в якому критикувався існуючий у Рос. імперії держ. лад, збудований на відсутності політ. свобод, у квітні 1879 був висланий в адм. порядку під нагляд поліції в Галич Костромської губ., звідки переселився в Смоленськ, згодом – у Твер. 1880 заочно був обраний гласним Черніг. земства на новий термін. 1886 повернувся в Чернігівську губернію, обраний гласним Черніг. земства, за антиурядову діяльність і пропаганду ліберальних ідей знову був висланий із забороною проживати в Україні. Поселився в Твері, де продовжив свою земську діяльність. Брав активну участь в організації нелегального "Союза освобождения", був його головою (1903–05). Один із засновників Конституційно-демократичної партії, 1909–15 – голова її ЦК, співвидавець газ. "Речь". Член 1-ї Держ. думи Рос. імперії, голова її бюджетної комісії та кадетської фракції, був ув'язнений за підписання Виборзької відозви 1906, позбавлений права обиратися в Державну думу Російської імперії. Після Лютневої революції 1917 вийшов зі складу ЦК Конституційно-демократ. партії у зв'язку зі старістю й хворобою, до жовтневих подій переїхав до Криму. Виступав проти переговорів П.Мілюкова з німцями в Києві, проте восени 1918 вважав можливим спиратися на них. У лютому 1919 виїхав за кордон. П. у м. Прага (Чехословаччина). |
Праці: - Из записок общественного деятеля. "Архив русской революции", б/р, т. 21
- На Черніговщині (Уривки із спогадів громадського діяча кінця XIX–початку XX ст.). Чернігів, 2009.
Література: - Первая Государственная дума: Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной думы. М., 1906
- Белоконский И.П. Земское движение. М., 1914
- Юбилейный земский сборник: 1864–1914. СПб., 1914
- Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на Україні в 70-х – на початку 80-х років ХIХ ст. К., 1974
- Пирумова Н.М. Земское либеральное движение: Социальные корни и эволюция до начала ХХ в. М., 1977
- Пирунова Н.М. Земская интеллигенция и ее роль в общественной борьбе до начала XX века. М., 1986
- Катренко А. Політична діяльність земців-лібералів України (друга половина 70-х–початок 80-х років XIX ст. "Київська старовина", 2001, № 1.
|