ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕТРУШЕВИЧ АНТІН СТЕПАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Соляр І.Я. ПЕТРУШЕВИЧ Антін Степанович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Petrushevych_A (останній перегляд: 29.03.2024)
ПЕТРУШЕВИЧ АНТІН СТЕПАНОВИЧ

ПЕТРУШЕВИЧ Антін Степанович (18.01.1821–23.09.1913) – історик, архівіст, археолог, мовознавець, громад. діяч. Д-р історії (1884). Н. в с. Добряни поблизу Стрия в родині священика. Після навчання в Стрийській трикласній школі 1833 продовжив навчання в г-зії отців домініканців у Львові, де вивчав філос. і богословські науки. 1841 поступив на богословський ф-т Львів. ун-ту, паралельно навч. у Львів. духовній семінарії. Під час навчання в ун-ті познайомився з "батьком" галицької історії Д.Зубрицьким, став його учнем. 1843 написав першу наук. працю лат. мовою "De versione slovenica Sacrae Scripturae" ("Про слов'янський переклад Святого Письма"). 1847 посвячений Г.Яхимовичем у священицький чин і призначений на службу на деякий час при церкві в митрополичих володіннях у Перегінську (нині смт Перегінське). Митрополит М.Левицький запросив П. в серпні 1847 до себе у василіанський Унівський монастир та призначив своїм капеланом і нотаріусом митрополичого уряду.

У громадсько-політ. житті в період "Весни народів" заявив про себе як один із лідерів нац. відродження в Галичині, виступив на захист укр. мови. 19–26 жовтня 1848 взяв участь у "Соборі руських учених", де був включений учасником 4-х секцій (виділів): любомудрія і наук природи; історії і географії (голова); управи рус. мови і літератури, як давньої, так і теперішньої; старослов'ян. літератури. 21 жовтня 1848 виступив із програмою істор. виділу, яка складалася із трьох частин: 1) предмет вивчення історії Пд.-Зх. Русі; 2) джерела дослідження; 3) засоби розширення знань із вітчизн. історії. 1856 одержав самостійну парафію в с. Новиця (нині село Калуського р-ну Івано-Франк. обл.), але через прохання М.Левицького залишився в Уневі (нині село Перемишлянсього р-ну Львів. обл.). Переїхав туди 1858 (після смерті митрополита). Із 1849 – прихильник русофілів ("москвофілів"), із 1850 – член гуртка "погодінської комісії", тісно співпрацював із віденським русофільським гуртком на чолі з М.Ф.Раєвським. Із його ініціативи було впроваджено у сферу діловодства штучне "язичіє".

1861, 1867, 1870 був обраний до Галицького крайового сейму (виборча округа Калуш–Войнилів); 1873 – до віденського парламенту (виборча округа Калуш–Долина–Бібрка).

1857 іменований почесним каноніком митрополичої капітули. У червні–липні 1858 перебував у Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща) на запрошення Г.Яхимовича, де впорядкував капітулярні б-ку й архів. 1861 і 1876 працював у правосл. монастирях Буковини й Молдови з метою пошуку і збору матеріалів до історії українсько-румун. взаємин. 1861 П. остаточно переїхав до Львова, де 6 вересня 1861 призначений соборним каноніком Львів. митрополичої капітули.

8 вересня 1884 П. визнано д-ром історії Київ. ун-ту "у знак поваги до вчених праць у галузі руської історії", 30 травня 1888 отримав диплом дійсного члена Одеського товариства історії та старожитностей (від 1901 – почесний член). 9 березня 1894 обраний членом Імператорського Моск. археол. т-ва. 1905 розпорядженням митрополита А.Шептицького звільнений за власним бажанням від консисторських обов'язків.

П. у м. Львів, похований на Личаківському цвинтарі.

Для світогляду П. характерні вірнопідданість Австро-Угор. монархії, антипольськість, глибока релігійність, любов до рідного краю. Залишався одним із нечисленних представників генерації галицьких діячів серед. 19 ст., які на поч. 20 ст. стояли на позиціях старорусинства. Сфера наук. зацікавлень – вивчення середньовічної історії, церк. життя Галичини, Волині та Буковини. Проводив археол. дослідження, виступав співорганізатором археол. виставок у Львові, Коломиї, Тернополі, засновник б-ки і музею при т-ві "Народний дім" у Львові.

З іменем П. пов'язане становлення в Галичині укр. археографії: вивчав і публікував документи з історії братств, церк. життя, козацтва. Творчий доробок ученого налічує більше 200 праць.


Література:
  1. Линниченко И. А.С. Петрушевич. Одесса, 1901
  2. Свистун Ф. Кто большій: г. Михайло Грушевскій или о. А. Петрушевич. "Галичанин", 1901
  3. Грушевський М. Рецензія на книги А. Петрушевича "Лингвистическо-историческая изследованія о начатках города Львова и окрестностей его..." і "О соборной Богородичной церкви в городе Галиче" (1890). Б\м, б\р
  4. Франко І. О. Антін Петрушевич: Ювилейна сильветка. "ЛНВ", 1901
  5. Крип'якевич І. Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1772 р.): Огляд публікацій. К., 1962
  6. Максимчук І. Нарис історії роду Петрушевичів. Чикаго, 1967
  7. Королько А. Петрушевич і ранній етап русофільського руху в Галичині. "Галичина" (Івано-Франківськ), 2001.

Посилання:
  • АРХЕОГРАФІЯ
  • БРАТСТВА
  • БУКОВИНА
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКИЙ КРАЙОВИЙ СЕЙМ
  • КОЛОМИЯ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ МИХАЇЛ (МИХАЙЛО)
  • ЛИЧАКІВСЬКИЙ ЦВИНТАР
  • ЛЬВІВ
  • НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ
  • ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • ПАРАФІЯ
  • ПЕРЕГІНСЬКЕ , СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • РАЄВСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • СОБОР РУСЬКИХ УЧЕНИХ - З'ЇЗД У ЛЬВОВІ (1848)
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • УНІВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ВОЛИНЬ
  • ЯХИМОВИЧ ГРИГОРІЙ
  • ЯЗИЧІЄ
  • ЗУБРИЦЬКИЙ ДЕНИС ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДОБРОМИЛЬСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ
  • ГАЛИЦКИЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ СБОРНИК
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МУЗЕЙ КАРПАТОРУСЬКИЙ
  • МУЗЕЙ СТАВРОПІГІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ
  • МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ
  • НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ ІМЕНІ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • РУМУНІЯ
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • СКОРИНА ФРАНЦИСК
  • СЛОВО - ЧАСОПИС
  • СИН РУСІ РУКОПИСНА ПОЕТИЧНА ЗБІРКА
  • УКРАЇНСЬКО-РУСЬКИЙ АРХІВ, СЕРІЙНЕ ПЕРІОДИЧНЕ ВИДАННЯ
  • ВІСНИК ДЛЯ РУСИНІВ АВСТРІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • ЗОРЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)