ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОРТО-ФРАНКО

  Бібліографічне посилання: Гончарук Т.Г. ПОРТО-ФРАНКО [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Porto_franko (останній перегляд: 29.03.2024)
ПОРТО-ФРАНКО

ПОРТО-ФРАНКО (з італ. "вільна гавань") – режим вільного безмитного обігу товарів для окремого порту, міста або ін. території, обмеженої митним кордоном. П.-ф. були поширені в середньовічній Європі, переважно з метою розвитку транзитної торгівлі. В Україні вони з'явилися пізніше. Б.Хмельницький універсалом від 15 березня 1657 надав права "вільного порту" білорус. місту Старому Бихову (нині місто Бихов Могильовської обл., Білорусь; центру козац. Биховського полку; див. Білоруський полк). Від кінця 18 ст. до 1880 правами "вільного міста" користувалося м. Броди (на австрійсько-рос. кордоні).

1775 рос. уряд проголосив "вільний порт" у Керчі та Єнікале. Князь Г.Потьомкін 1785 пропонував створити П.-ф. на всьому Крим. п-ові. Маніфестом від 3 лютого 1798 рос. імп. Павло I надав на 30 років права П.-ф. всьому "Таврійському" (Крим.) п-ву зі створенням митного кордону на перекопському перешийку (митниці на Перекопі, митної застави на Арбатській стрілці). Однак через зловживання митників від цієї ідеї швидко відмовилися.

Наприкінці 18 – у 1-й пол. 19 ст. купцями та чиновниками пропонувалися проекти створення порто-франко в Одесі (Б.Дюгнер – 1797, А.Керс-оглу – 1798, А.-Е. де Рішельє – 1814 та ін.), Херсоні (Рутер – 1796), Феодосії (С.Броневський – 1814, А.-Е. де Рішельє – 1814, О.Ланжерон – 1817 та ін.), Керчі (В.Гур'єв – 1817, кн. З.Херхеулідзе – 1838, 1840, 1844) та ін. портах Пн. Причорномор'я й Приазов'я. На поч. 19 ст. в Одесі, Таганрозі (нині місто Ростовської обл., РФ) та Феодосії створено "вільні склади" для привезення та безмитного збереження імпортних товарів. Найбільш успішним було функціонування "вільних складів" у Одесі (із 5 березня 1804), що привело до появи важливого міжнар. транзиту із Центр. Європи до Передньої Азії, переважно по лінії Броди–Одеса.

16 квітня 1817 Одеса отримала статус П.-ф. на 30 років. П.-ф. почало діяти із серпня 1819, після буд-ва митного кордону довжиною 24 версти навколо міста. Через невдоволення митників та великі видатки міста на утримання межі 9 червня 1822 кордони П.-ф. наблизили до самого міста. Нова межа П.-ф. (діяла з 1823) відрізала від Одеси передмістя і спричинила значні труднощі для населення та митників. У зв'язку із цим 12 січня 1826 межу одес. П.-ф. було розширено до 15-ти верст із включенням передмість Молдаванка, Пересип та Малий Фонтан (відкрита 1827). 1849П.-ф. в Одесі продовжено на 5 років, 1854 – ще на 3 роки. 4 червня 1857 скасовано "на прохання московського купецтва". Митний кордон навколо міста припинив функціонувати 1859.

Одес. П.-ф. здобуло неоднозначні оцінки сучасників та істориків. Його функціонування спричиняло гострі суперечки між представниками місц. влади (М.Воронцовим, О.Льовшиним та ін.) та петерб. урядовцями (міністром фінансів Є.Канкріним та ін.). Супротивники П.-ф. вказували на значні обсяги контрабанди, втрати держ. скарбниці та рос. промисловців тощо, а їхні опоненти – швидке зростання Одеси, сприяння експортові та міжнар. транзитові, захист краю від епідемій тощо.

Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. від ідеї створення П.-ф. відмовилися. Натомість поширилися проекти створення в портових містах "вільних гаваней" – зон безмитної торгівлі, які охоплювали лише невелику територію порту.


Література:
  1. Полное собрание законов Российской империи, собрание 1, т. 25, № 18373. СПб., 1830
  2. Крип'якевич І. "Вольний порт" у Старім Бихові. В кн.: Науковий збірник за рік 1929, т. 3. К., 1929
  3. Медзыховский К.Ю. О свободных гаванях, ч. 1. СПб., 1910
  4. Оглоблін О. Одеське порто-франко. В кн.: Наукові записки Київського інституту народного господарства, т. 9. К., 1928.

Посилання:
  • БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК
  • БРОДИ
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • КЕРЧ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ЛАНЖЕРОН ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • ОДЕСА
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПЕРЕКОП
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РІШЕЛЬЄ АРМАН-ЕММАНУЕЛЬ-СОФІЯ-СЕПТІМАНІ ДЕ ВІНЬЄРО ДЮ ПЛЕССІ, ГРАФ ДЕ ШИНОН, ГЕРЦОГ ДЕ РІШЕЛЬЄ
  • ВЕРСТА
  • ВОРОНЦОВ МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ПІВДЕННА УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ 18 – У 1-Й ПОЛОВИНІ 19 СТ.
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • КОМІТЕТ МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • ЛАНЖЕРОН ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • РІШЕЛЬЄ АРМАН-ЕММАНУЕЛЬ-СОФІЯ-СЕПТІМАНІ ДЕ ВІНЬЄРО ДЮ ПЛЕССІ, ГРАФ ДЕ ШИНОН, ГЕРЦОГ ДЕ РІШЕЛЬЄ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)