ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОВІТ

  Бібліографічне посилання: Михайловський В.М., Шандра В.С. ПОВІТ [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Povit (останній перегляд: 28.03.2024)
ПОВІТ

ПОВІТ (лат. "districtus", польс. "powiat"; як "повіт" традиційно перекладають також рос. термін "уезд", хоча в укр. історіографії вживають і термін "уїзд") – територіальна, адм. одиниця на укр. теренах в 15–20 ст. Як адм.-тер. одиниця використовувався впродовж цього часу на українських землях у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Рос. д-ви (потім Рос. імперії), д-ви австрійс. Габсбургів (пізніше Австро-Угорщини), Української Народної Республіки, Української Держави, УСРР, Польс. республіки у міжвоєнний період (див. Польща).

З повітів складалися як землі в 15 – 1-й пол. 16 ст. (Волинська, Київська, Брацлавщина), так і воєводства (Руське, Подільське, Белзьке, Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське).

Під "повітом" у Королівстві Польському, ВКЛ і Речі Посполитій треба розуміти не тільки адм.-тер. одиницю, а й ще такі типи територій: 1) судовий П. – територія юрисдикції гродського суду, земського суду або замкового суду; 2) податковий П. – територія, з якої збирали податки; 3) військ. П. – територія, з якої шляхта, що проживала довкола певного замку (гроду), несла військ. службу на користь верховного володаря; 4) сеймиковий П. – територія, з якої шляхта збиралася на регіональні шляхетські сеймики і на яку поширювалися їхні ухвали; 5) приватний П. – власна територія великого землевласника, яка фігурує під такою назвою у тогочасних джерелах. Усі ці типи могли існувати одночасно і територіально бути нетотожними.

Історія повітів на укр. землях починається з кінця 14 – поч. 15 ст., коли колишні землі Галицько-Волинського князівства ввійшли до складу Королівства Польського. Із утворенням 1434 Руського воєводства і Подільського воєводства та запровадженням польс. (коронного) права на укр. землях термін "districtus" у латиномовних документах приходить на зміну давньорус. волості. Із усталенням адм.-тер. устрою на укр. землях під владою Королівства Польського в 2-й пол. 15 ст. в Руському, Подільському і Белзькому воєводствах утворюються земські суд. повіти, котрі в Руському воєводстві були тотожні 5-м землям (Львівській, Галицькій, Перемишльській, Холмській та Сяноцькій), а у Подільському і Белзькому воєводствах – воєводствам. Гродські суд. повіти визначалися територією компетенції старости (див. Староство). У свою чергу старі замкові повіти (волості) стали тотожними негродовим староствам. Вони поступово зникали з ужитку, але продовжували використовуватися до кінця 16 ст. – поч. 17 ст. На території ВКЛ (Волинській, Київській землях та Брацлавщині) утворення земських суд. повітів розпочалося після утвердження 2-го Литов. статуту 1566.

У Рос. д-ві в 16 – на поч. 18 ст. П. (уїзд) – осн. одиниця адм.-тер. поділу, округа навколо міста, в якому сидів воєвода (намісник). Центрами повітів (уїздів) на укр. землях, що належали в зазначений період Моск. царству, були Чернігів, Новгород-Сіверський, Стародуб, Путивль.

Після втрати Річчю Посполитою Лівобережжя в середині 17 ст. воєводський і повітовий устрій у Війську Запорозькому було замінено полковим устроєм. У результаті реформи К.Розумовського 1763 в Гетьманщині було введено П. як судово-фінансову одиницю. Кожний полк поділявся на 2 повіти. Виняток становили Ніжинський полк і Полтавський полк, де було 3 і 1 повіт відповідно.

Після скасування автономії Гетьманщини та 2-го поділу Речі Посполитої Рос. імперія запровадила на укр. землях намісництва, які у свою чергу поділялися на повіти (уїзди). Запровадження єдиного адм.-тер. устрою в імперії протягом 1-ї третини 19 ст. привело до утворення на укр. землях губерній, котрі поділялися на повіти. У 9-ти "українських" губерніях напередодні Першої світової війни налічувалося 126 повітів. Цей устрій використовувався всіма новими держ. утвореннями на укр. землях 1917–23.

На території Королівства Ґаліції і Лодомерії від 1770-х рр. і до 1918 на означення П. використовувався нім. термін "Bezirk". До 1867 П. був складовою більшої адм.-тер. одиниці – циркуля (округа, нім. Kreis).

П. як одиниця адм.-тер. устрою був ліквідований в УСРР 1923 внаслідок запровадження округ замість губерній, де місце повітів посіли райони. На укр. землях, що входили до складу Польс. республіки, повіти як складова частина воєводств зберігалися до 1939.


Література:
  1. Лаппо И.И. Великое княжество Литовское во второй половине XVI столетия: Литовско-русский повет и его сеймик. Юрьев, 1911
  2. Тихомиров М.Н. Россия в XVI столетии. М., 1962
  3. Водарский Я.Е. Население России в конце XVII – начале XVIII века. М., 1977
  4. Urzędnicy wojewуdztwa ruskiego XIV–XVIII wieku (ziemie Halicka, Lwowska, Przemyska, Sanocka): Spisy. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Ĺódź, 1987
  5. Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства в XV–XVI ст.: Перспективи джерелознавства історичної географії України. В кн.: Український археографічний щорічник, вип. 1. К., 1992
  6. Urzędnicy województwa belzkiego i ziemi chełmskiej XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 1992
  7. Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV–XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993
  8. Mark R.A. Galizien unter österreichischer Herrschaft. Marburg, 1994
  9. Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 1998
  10. Люстрації королівщин українських земель XVI–XVIII ст.: Матеріали до реєстру рукописних та друкованих текстів. К., 1999
  11. Тархов С.А. Историческая эволюция административно-территориального и политического деления России. В кн.: Регионализация и развитие России: Географические процессы и проблемы. М., 2001
  12. Urzędnicy województw kijowskiego i czernigowskiego XV–XVIIII wieku. Kórnik, 2002
  13. Urzędnicy wołyńscy XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 2007.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ГУБЕРНІЯ
  • ГАБСБУРГИ
  • КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • НАМІСНИЦТВО
  • НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ОКРУГА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ
  • ПОЛЬЩА, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПУТИВЛЬ
  • РАЙОН
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • СЕЙМИКИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОСТВО
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛОСТЬ
  • ЗАМКОВИЙ СУД, ЯК ТЕРМІН
  • ЗЕМЛЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ТА ІСТОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
  • СТАНОВИЩЕ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПО ЗАКІНЧЕННІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УНР ПРОЕКТ
  • БАКОТА, СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІСТРА
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧОРНОБИЛЬ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДЕРЖАВНА ВАРТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 1918
  • ДУБЛЯНИ, МІСТО
  • ДУБЛЯНИ, СМТ
  • ДВОРЯНСЬКІ КОМІТЕТИ
  • ДВОРЯНСЬКІ ЗБОРИ
  • ЄЛИЗАВЕТИНСЬКА ПРОВІНЦІЯ
  • ГОЛОВНИЙ ЛИТОВСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • ГОРОДНИЧИЙ
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ГУБЕРНІЯ
  • ГУБЕРНСЬКА РЕФОРМА 1775
  • ІГНАТЬЄВ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХОЛМ
  • ХОЛМСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХОЛМСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ХОРУНЖИЙ ЗЕМСЬКИЙ
  • ХОТИН, МІСТО ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛ.
  • КОНСТИТУЦІЇ РУМУНІЇ
  • КОНСТИТУЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТРЕТЬОГО ТРАВНЯ 1791
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛІСОВА ВАРТА
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛУЦЬКА ПОВІТОВА ПРОСВІТА
  • ЛЮБОТИН
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • МЕТРИЧНІ КНИГИ
  • МІНСЬК
  • МИКОЛАЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НАДВІРНА
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОДЕСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОКРУГА
  • ОКРУЖНИЙ СУД
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ОСТЕР
  • ОСТРОГ
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПЕЧЕНІЖИН
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПІДГАЙЦІ
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛЬСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОЛЬЩА, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОТІЙ ІПАТІЙ
  • ПУТИЛА
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РАЙОН
  • РАТНЕ
  • РЕВІЗЬКІ КАЗКИ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІВНЕ
  • РОДОВІДНІ КНИГИ
  • РОГАТИН
  • РУДКИ
  • РУСЬКЕ ПРАВО
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • САНОК
  • СЕЙМИКИ
  • ШЛЯХЕТСЬКІ СЕЙМИКИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СМІЛА , МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СПРАВНИК
  • СТАН, АДМ.-ТЕР. ОДИНИЦЯ
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОСТВО
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУДОВА РЕФОРМА В ГЕТЬМАНЩИНІ
  • СУДОВА РЕФОРМА 1864
  • СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА 1889
  • ТАРАЩА , МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ТИГІНА, МІСТО
  • ТИРАСПОЛЬ
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА ЗУНР
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • УРЯДИ ЗЕМСЬКІ 15–18 СТОЛІТЬ У КОРОЛІВСТВІ ПОЛЬСЬКОМУ І РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • ВОЛОСТЬ
  • ВОЗНИЙ
  • ЯВОРІВ
  • ЗАКОН ПРО СОЦІАЛІЗАЦІЮ ЗЕМЛІ 1918
  • ЗАЛІЩИКИ
  • ЗАПОРІЖЖЯ
  • ЗЕМЕЛЬНІ КОНТРАКТИ
  • ЗЕМЕЛЬНІ РЕФОРМИ П.СКОРОПАДСЬКОГО
  • ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864
  • ЗЕМСЬКА СЛУЖБА
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ
  • ЗЕМСЬКІ УПРАВИ
  • ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ
  • ЗЕМСЬКИЙ ДІЛЬНИЧНИЙ НАЧАЛЬНИК
  • ЗЕМСТВА
  • ЖАНДАРМЕРІЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
  • ЖИТОМИР
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)