Бібліографічне посилання: Усенко П.Г.
ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Pravoslavnyj_katekhizys (останній перегляд: 29.03.2024)
ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС
"ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС", "Політичний катехізис", "Катехізис" ("Катехизис") – російськомовний агітаційно-пропагандистський документ-кредо М.Бестужева-Рюміна та С.Муравйова-Апостола. Складений насамперед з метою публічного впливу на підлеглих соратників, у цілому – для активізації декабристів руху. Композиція твору спрямована чітко й емоційно обґрунтувати ідею справедливості збройного повалення царського уряду у світоглядному оперті на "волю Божу" (з яскравою полемічною інтерпретацією християн. догматів у розрахункові подолати "раболіпство" солдатської маси). Діалогічно вибудований за традиційною для реліг. сфери схемою. Змістом головно апелював до Біблії із масштабним застосуванням досвіду відомих тоді вітчизн. і зарубіжних літ. зразків, (у т. ч. укладений іспанськими ченцями в боротьбі з нашестям армії франц. імп. Наполеона I Бонапарта й досить популярний "Громадянський катехізис", незакінчений "Любопытный разговор" М.М.Муравйова тощо). Наскрізь реалізований прийом "запитання–відповідь" нагадував військ. пам'ятки статутних положень, звично "визубрювані" в середовищі "нижніх чинів". "П.к." відкривався сакральною молитовною формулою "Во имя Отца и Сына и Святого Духа", далі в першу чергу акцентувалися засади віри, волі та щастя, взаємопов'язані з витлумаченням цих понять в антимонархічному сенсі. Причому вузлове судження концентуально відбилося центр. тезою у висвітленні причини людського лиха: "Для чего же русский народ и русское воинство несчастно? Оттого, что цари похитили у них свободу". Автори послідовно дотримувалися переконання в перевазі представницької влади, тож їхнє прагнення взяти демократ. курс на майбутній респ. лад виразно втілилося ключовими фразами: "Какое правление сходно с законом Божиим? Такое, где нет царей. Бог создал всех нас равными и, сошедши на землю, избрал апостолов из простого народа, а не из знатных и царей". Самодержавство характеризувалося як "неправда і нечестя тиранії". Присягу "гнобителям народу" названо "богопротивною". Натомість наполегливо утверджувалася настанова згуртуватись заради визволення, аби "відновити віру та свободу в Росії". Завершено текст категоричною пересторогою: "А кто отстанет, тот, яко Иуда предатель, будет анафема проклят. Аминь". Виконуючи розпорядження С.Муравйова-Апостола, у Василькові вночі з 10 на 11 січня 1826 (з 30 на 31 грудня 1825) за автентичного авторського читання оригіналу-чернетки 2 екземпляри "П.к." записали унтер-офіцер І.Дмитревський та рядовий І.Хоперський, а вранці вже під диктовку останнього додаткові 11 копій злагодили той самий І.Дмитревський, унтер-офіцер із місц. шляхти Й.Шевель, полковий писар М.Патутов, рядові Д.Болякін, О.Васильєв, С.Щелкалін. Потім працю було урочисто доведено до вишикуваних у каре на васильківському соборному майдані 5-ти рот Черніг. піх. полку за благословення священика Д.Кейзера. Після відправи С.Муравйов-Апостол у ролі командувача голосно повторив звернуте до слухачів фундаментальне гасло-клятву щодо визнання єдиним царем Ісуса Христа (так підкреслено висловлена думка – в основі й супутньо підготовленої, проте на загал не використаної прокламації-відозви до народу). Закликані на подвиг підрозділи бунтівників, тричі гукнувши "ура", під розгорнутими прапорами вирушили з міста революц. маршем у напрямку с. Мотовилівка Васильківського пов. Київ. губ. (нині с. Велика Мотовилівка Фастівського р-ну Київ. обл.). Того ж дня, за наказом С.Муравйова-Апостола "випустити в народ цей катехізис", три листівки "П.к." поширив у Києві прапорщик О.Мозалевський, відряджений з унтер-офіцером І.Харитоновим, рядовими П.Прокоф'євим, Я.Сафроновим, О.Федоровим за підкріпленням для Чернігівського полку повстання, але акція не вдалась і нелегальні аркуші швидко знайшли поліційні власті, так само, як ще 6 примірників: один – забраний у полкового ад'ютанта Є.Павлова, другий – виявлений у с. Пологи Васильківського пов. Київ. губ. (нині село Васильківського р-ну Київ. обл.), й аж чотири, конфіс-ковані у заарештованої в с. Середня Слобода Васильківського пов. Київської губ. (нині с. Вінницькі Стави Васильківськогор-ну Київ. обл.) довіреної особи С.Муравйова-Апостола – персонального служки-дворака М.Масленикова (Масленки). На практиці ретельно виконувалося повеління імп. Миколи I посилити "заходи для розшуку всіх обурливих катехізисів, розкиданих по Київській губернії". Зрештою, у справах Верховного карного суду над декабристами "П.к." інформаційно кваліфікувався "лжекатехізисом". У друкованому вигляді його на поч. 20 ст. повністю репрезентував нім. історик Т.Шиман (Th.Schiemann). |
Література: - Schiemann Th. Die Ermordung Pauls und die Thronbestejgung Nikolaus I. Berlin, 1902
- Из писем и показаний декабристов. СПб., 1906
- Мережковський Д.С. Полное собрание сочинений, т. 10. СПб., 1911
- Міяковський В.В. Революційний катехізис 1825 р. "Життя й Революція", 1925, ч. 12
- Базилевич В.М. Декабристи на Київщині. К., 1926
- Повстання декабристів на Україні. Х., 1926
- Рух декабристів на Україні, кн. 1–2. Х., 1926
- Щеголев П.В. Декабристы. М.–Л., 1926
- Восстание декабристов: Материалы, т. 4. М.–Л., 1927
- Те саме, т. 6. М.–Л., 1929
- Те саме, т. 9. М., 1950
- Избранные социально-политические и философские произведения декабристов, т. 2. М., 1951
- Порох И.В. Восстание Черниговского полка. В кн.: Очерки из истории движения декабристов. М., 1954
- Лисенко М.М. Повстання Чернігівського полку. К., 1956
- Медведська Л.О. Сергій Іванович Муравйов-Апостол. К., 1961
- Сергієнко Г.Я. Декабристи та їх революційні традиції на Україні. К., 1975
- Сергиенко Н.Г. Православный катехизис С.И. Муравьева-Апостола в восстании Черниговского полка. "Декабристские чтения", вып. 1. К., 1988
- Вернадский Г.В. Два лика декабристов. "Свободная мысль", 1993, № 15
- Карацуба И. Революция и религия: С.И. Муравьев-Апостол как христианин. В кн.: Декабристи в Україні: Дослідження й матеріали, т. 5. К., 2007.
|