ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Синиця Є.В., Терпиловський Р.В. ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Prazka_k_ra (останній перегляд: 29.03.2024)
ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА

ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА – археол. к-ра, в носіях якої вбачають одне із племінних об'єднань слов'ян (давніх)склавинів. Пам'ятки П.к. стали відомі наприкінці 19 ст. (зокрема, ряд пам'яток по р. Тетерів (прит. Дніпра) в околицях с. Корчак (нині село Житомир. р-ну Житомир. обл.) відкрив С.Гамченко); наук. осмислення цих матеріалів та їх ідентифікацію здійснив у 1940-х рр. чеський археолог І.Борковський, який спирався на пам'ятки в околицях Праги (нині столиця Чехії; звідси й назва). Дослідженнями повоєнних років старожитності П.к. були виявлені на величезних обширах пн. лісостепової та пд. лісової зон Центр. і Сх. Європи. Опорні пам'ятки: Корчак (Сх. Волинь), Хотомель (Прип'ятське Полісся), Ріпнів, Зимне (Зх. Волинь), Рашків, Лука-Каветчинська, Бернашівка (Середнє Подністров'я), Кодин (Буковина), Краков-Могила (Польща), Нітра (Словаччина), Бржезно, Розтоки (Чехія), Дессау-Мозігкау (Німеччина).

Пам'ятки П.к. – здебільшого невеликі відкриті селища (одночасно функціонувало 7–10 домогосподарств), поодинокі городища і скарби, ґрунтові та курганні могильники (останні характерні для пізньої фази к-ри).

Житла – чотирикутні заглиблені будівлі (площею 15–20 м2) із піччю-кам'янкою або зрідка глинобитною в одному з кутів та стінами зрубної або стовпової конструкції. Поховальний обряд – кремація на стороні з наступним похованням решток у невеликій ґрунтовій ямці (в урні чи без); поховання супроводжував бідний інвентар, значна їх частина безінвентарна. У низці випадків поховання перекриті невеликими насипами (до10 му діаметрі та1 мзаввишки).

Речовий комплекс представлений здебільшого керамічним посудом (груболіпні, зазвичай неорнаментовані горщики, сковорідки, нечисленні миски), залізними знаряддями праці (наральники, серпи, ножі, теслярський і ковальський інструмент), кістяними (проколки), кам'яними (зернотерки, ливарні форми) та глиняними (пряслиця, ллячки) виробами. До зброї належать залізні наконечники списів, дротиків і стріл. Прикраси й деталі одягу – здебільшого бронзові (подеколи залізні та срібні) підвіски, кільця, нашивні бляшки, деталі поясних наборів, фібули. Серед останніх вирізняються т. зв. пальчасті; єдина відома натепер форма для виготовлення таких фібул знайдена в комплексі ювелірної майстерні поселення Бернашівка на Дністрі.

Хронологічні межі існування П.к. в цілому визначаються 5–7 ст.

Походження П.к. є предметом жвавої дискусії. За уявленнями однієї частини науковців (В.Баран, І.Винокур, Д.Козак та ін.), їх підґрунтям була специфічна група подністровських пам'яток черняхівської культури 2-ї пол. 4 – поч. 5 ст. (типу ЧерепинТеремці). К.Годловський, М.Парчевський, Р.Терпиловський, М.Щукін, А.Обломський вбачають витоки П.к., насамперед, у широкому колі київських (див. Київська культура) та споріднених з ними пам'яток пд. лісової зони Сх. Європи. Останнім часом з'явилася точка зору І.Гавритухіна, В.Вергей, О.Єгорейченка, згідно з якою культ. кристалізація П.к. відбулася в межах Прип'ятського Полісся (споріднені з пізньокиївськими пам'ятки типу Острів).

Так чи інакше, ареал пам'яток П.к., надійно датованих 5 ст., простягається від Дніпра до Пруту (прит. Дунаю) та від Прип'ятського Полісся до середніх течій Пд. Бугу і Дністра. Протягом 6 ст. цей ареал значно розширився на зх. (Малопольща, Силезія, Словаччина, Чехія) та пд. зх. (Середнє Подунав'я). На межі 6–7 ст. носії П.к. проникли в межиріччя Ельби й Заале (прит. Ельби) та на правобережжя Дунаю. Протягом 2-ї пол. 7 ст. пам'ятки П.к. в різних частинах ареалу еволюціонували в ін. старожитності. Зокрема, на основі їх сх. частини (Правобережна Україна) склалася райковецька культура.


Література:
  1. Borkovski I. Staroslovanska keramika ve Stredni Europe: Studie k pocatkam slovanske kultur. Praha, 1940
  2. Bialekova D. Nove vcasnoslovanske nalezy z Juhozapadneho Slovenska. "Slovenska archeologia" (Nitra), 1965, 2, X-1
  3. Баран В.Д. Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю. К., 1972
  4. Русанова И.П. Славянские древности VI–IX вв. между Днепром и Западным Бугом. Свод археологических источников, вып. Е1-25. М., 1973
  5. Її ж. Славянские древности VI–VII вв. М., 1976
  6. Godlowski K. Z badań nad zagadnieniem rozprzestrzenienia Słowian w V–VII w. n. e. Kraków, 1979
  7. Щукин М.Б. О трех путях археологического поиска предков раннеисторических славян: Перспективы третьего пути. В кн.: Археологический сборник Государственного Эрмитажа, вып.28. Л., 1987
  8. Баран В.Д. Пражская культура Поднестровья (по материалам поселения у с. Рашков). К., 1988
  9. Седов В.В. Славяне в средневековье. М., 1996
  10. Parczewski M. U źródeł Słowiańszczyzny. В кн.: Słowianie w Europie wczesniejszego średniowiecza. Warszawa, 1998
  11. Терпиловский Р. Славяне Поднепровья в первой половине I тысячелетия н. э. Люблин, 2004
  12. Гавритухин И.О. Понятие пражской культуры. В кн.: Труды Государственного Эрмитажа, т. 49. СПб., 2009.

Посилання:
  • БАРАН ВОЛОДИМИР ДАНИЛОВИЧ
  • БЕРНАШІВКА, БАГАТОШАРОВЕ ПОСЕЛЕННЯ
  • БОРКОВСЬКИЙ ІВАН
  • ЧЕРЕПИН
  • ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ГАМЧЕНКО СЕРГІЙ СВИРИДОВИЧ
  • ГОРОДИЩЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • КОРЧАК, КОМПЛЕКС АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ'ЯТОК
  • КОЗАК ДЕОНІЗІЙ НИКОДИМОВИЧ
  • КИЇВСЬКА КУЛЬТУРА, КИЇВСЬКА АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
  • РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА
  • СКЛАВИНИ, СКЛАВЕНИ – САМОНАЗВА СЛОВ’ЯН
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 1
  • ТЕРЕМЦІ
  • ТЕРПИЛОВСЬКИЙ РОСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ
  • ЗИМНЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АНТРОПОЛОГІЯ ДАВНЬОГО ТА СУЧАСНОГО НАСЕЛЕННЯ
  • БЕРНАШІВКА, БАГАТОШАРОВЕ ПОСЕЛЕННЯ
  • БОРКОВСЬКИЙ ІВАН
  • ДУЛІБИ
  • ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
  • КАВЕТЧИНА, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • КОДИН, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • КОРЧАК, КОМПЛЕКС АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ'ЯТОК
  • ОБОЛОНЬ
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 2
  • РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА
  • СКЛАВИНИ, СКЛАВЕНИ – САМОНАЗВА СЛОВ’ЯН
  • УКРАЇНЦІ
  • ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО
  • ЗИМНЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)