ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; ПРИДНІСТРОВ'Я)

  Бібліографічне посилання: Кудряченко А.І., Чорногор Я.О. ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; Придністров'я) [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Prydnistrovia (останній перегляд: 28.03.2024)
ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; ПРИДНІСТРОВ'Я)

ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; Придністров'я) – самопроголошена д-ва, не визнана у світі; територія не контролюється владою Республіки Молдова, хоча де-юре входить до її складу. Після укладання Бухарестського мирного договору 1812 обидва береги Дністра в його нижній течії належали Рос. імперії: лівий входив до Херсонської губернії, правий – до Бессарабської губ. Під час Першої світової війни Придністров'я було прифронтовою територією. 1917 під впливом Лютневої революції 1917 в Росії на території Придністров'я діяли Ради робітн. і солдатських депутатів, комісари Тимчасового уряду, прибічники Української Центральної Ради, монархісти (які згодом створили добровольчий корпус під Яссами; Румунія), більшовицькі орг-ції, що захопили контроль над Радами робітн. і солдатських депутатів.

У грудні 1917 Румунія ввела війська в Бессарабію. Більшовики за підтримки малочисельних військ. підрозділів намагалися чинити опір (див. Румчерод), але змушені були відступити на лівий берег Дністра. У січні 1918 проголошено Одес. Рад. Республіку, до складу якої включили Херсон. губ., частину Таврійської губернії та Бессарабську губ. У Тирасполі влада перейшла до більшовиків, укр. Раду було розігнано, а укр. полк роззброєно. Але довго більшовики не протрималися, у березні 1918 німці ввійшли в Одесу. На всій території Придністров'я був встановлений нім. окупаційний режим, який проіснував до листопада 1918. Наприкінці 1918 – на поч. 1919 РСЧА за підтримки партизанів очистила від нім. військ, а також військ Антанти пд. України. 5 травня 1919 в Одесі була проголошена Бессарабська Рад. Соціаліст. Республіка. До її складу увійшли райони Тираспільського пов. Херсон. губ., Балтського й Ольгопільського повітів Подільської губернії. Столицею тимчасово став Тираспіль, тут почалося формування Бессарабської армії та органів управління Республікою. Але антирад. сел. виступи та наступ Збройних сил Півдня Росії поклали край спробам більшовиків встановити в Придністров'ї рад. владу. 1920 Червоній армії вдалося відновити рад. владу на пд. України: Придністров'я увійшло до складу УСРР. Бессарабія залишилася у складі Румунії.

Більшовики не полишали надії повернути Бессарабію до складу Рад. д-ви, тому 12 жовтня 1924 було прийняте рішення створити на території Придністров'я Молдав. Автономну Соціаліст. Рад. Республіку у складі УСРР. 1940 СРСР приєднав Бессарабію, таким чином повернувшись до кордонів Рос. імперії по р. Прут (прит. Дунаю). Придністров'я було використане як плацдарм для створення разом із центр. частиною Бессарабії Молдав. РСР, натомість Україні віддали південну та північну частини Бессарабії. Із 14-ти районів Молдав. Автономної РСР 6 районів передали Молдав. РСР, а 8 – залишили Україні (54,12 % території Молдав. Автономної РСР). Зовсім не були враховані етнічні особливості Придністров'я, де молдов. населення було меншістю, а укр. і рос. населення становило 61 %.

1941–44 територія Придністров'я була окупована нім. та румун. військами, із дозволу нім. командування румунами було створене адм.-тер. утворення –Трансністрія. 1944 територія Придністров'я була звільнена від нім. та румун. військ. Упродовж 1944–55 економіка регіону відновлювалася. 1946–47 населення зазнало масового голоду. В період 1960–80-х рр. відбулися важливі процеси індустріалізації регіону. В ці роки практично були створені осн. підпр-ва, які визначають спеціалізацію економіки ПМР в міжрегіональному та міжнар. розподілі праці.

У Придністров'ї про ідею автономії згадали наприкінці 1980-х рр., коли в СРСР стали відчутними відцентрові тенденції. Каталізатором відокремлення було мовне питання: російськомовне Придністров'я дуже болісно відреагувало на ухвалення молдав. парламентом у серпні 1989 закону про держ. статус молдов. мови та її повернення до лат. графіки. На поч. 1990-х рр. серед політ. верстви Молдови були поширені прорумун. настрої, існувала ідея об'єднання Молдови та Румунії в єдину д-ву. Ця ідея була неприйнятною для політ. сил придністровського регіону. Етнічно-мовний склад Придністров'я істотно відрізнявся від загальномолдавського, тут молдовани не становили більшості, натомість значну частину населення складали українці та росіяни. Крім того, існував конфлікт інтересів політ. еліти центру Молдови та місц. політ. еліт, що виник внаслідок перебудови СРСР та Молдав. РСР зокрема. Відтак екон. інтерес місц. еліти в продовженні співпраці з Росією та Україною, на відміну від прагнення молдов. влади до поглиблення співпраці з Румунією, ідеологічно підкріплений мовним протистоянням, став наріжним каменем конфлікту.

2 вересня 1990 в Тирасполі на 2-му Надзвичайному з'їзді депутатів усіх рівнів Придністров'я проголосили Придністровську Молдав. РСР (із 5 листопада 1991 – ПМР), а вже в листопаді в Дубоссарах, де кишинівський загін міліції особливого призначення намагався взяти під контроль міст через Дністер, пролилася перша кров. Прийняття Молдовою Декларації незалежності, в якій було засуджено пакт Молотова–Ріббентропа, дало придністровцям підстави заявити про незаконність створення Молдав. РСР в кордонах 1940. Осн. полем боротьби в придністровському конфлікті влітку 1992 стало місто Бендери, де вирішальну роль відіграло втручання на боці ПМР рос. 14-ї армії. Зрештою, 21 липня 1992 між Молдовою та Росією було підписано Угоду про принципи врегулювання конфлікту в Придністров'ї.

ПМР має держ. органи влади: парламент (Верховна Рада), президента ПМР, уряд, мін-во закордонних справ, академію наук, а також власну грошову одиницю, органи правопорядку та збройні сили. Крім того, на території ПМР розташов. Оперативна група рос. військ у кількості бл. 2 тис. осіб. Стверджується, що їхнім осн. завданням є охорона військ. арсеналів, які залишились від Радянської армії в с-щі Колбасна. 2000 на міжнар. саміті в Стамбулі Росія зобов'язалася вивести це угруповання до кінця 2004, але свого зобов'язання не виконала й досі.

Також рос. війська на території ПМР представлені миротворчими підрозділами чисельністю бл. 300 осіб, які здійснюють контроль за мирним процесом у зоні молдовсько-придністровського конфлікту.

Офіц. особами ПМР проголошується та здійснюється всебічна орієнтація на Росію в будь-яких питаннях зовнішньополіт. діяльності. ПМР є активним учасником пророс. орг-ції СНД-2. У рамках цієї співдружності, згідно з домовленостями червня 2006, ПМР планує брати участь у створенні колективних збройних миротворчих сил СНД-2 (разом з Абхазією та Пд. Осетією).

Осн. частина території ПМР, за винятком міста Бендери, лежить на лівому березі Дністра. На 2011 р. кілька сіл на правому та лівому берегах Дністра, що входили до ПМР на момент проголошення незалежності, контролюються Молдовою.

До 2002 ПМР складалася з 5-ти адм. р-нів і 2-х міст центр. (респ.) підпорядкування. За результатами адм.-тер. реформи 2002, ПМР ділиться на 5 адм.р-нів і 4 самоврядних міста: Тираспіль, Бендери, Рибницю, Дубоссари.

Етнічний склад: молдовани – 31,9 %, росіяни – 30,3, українці – 28,8, болгари, євреї, гагаузи, німці та ін. – 10 %.

Осн. частина віруючих – правосл. християни (Московського патріархату). Більша (69 %) частина населення мешкає в містах.

Гол. складові пром-сті – легка (40,8 %), харчова (31,1) та важка (28,1 %). Найбільші центри пром. вир-ва – Тираспіль, Бендери, Рибниця. Основа енергетики – Молдов. ГРЕС (розташов. на території ПМР) та Дубоссарська ГЕС.

У сільс. госп-ві зберігається колективна система власності (колгоспи, радгоспи).

Зовнішньоекон. зв'язки ПМР ускладнені через її дипломатичне невизнання, тому договори укладаються підпр-вами відповідного напряму. ПМР експортує електротех. вироби, с.-г. продукти, електроенергію. Імпортує первинні енергоносії (переважно природний газ), мінеральні добрива, транспортну та побутову техніку, товари нар. вжитку. Осн. торг. партнер – Росія (75 %), потім ідуть Молдова та Україна. Грошова одиниця – придністровський рубль.

У ПМР функціонують укр. орг-ції: Спілка українців Придністров'я, т-во "Червона Калина" та ін., а також укр. громади в більшості міст Придністров'я.

Тривалий час у ПМР (із 1992 – моменту воєнних дій) перебувають спільні миротворчі сили у складі рос., молдов. і придністровського контингентів і військ. спостерігачів з України.

Долю придністровської автономії члени міжнар. співтовариства обговорювали в ході кількох раундів переговорів, що відбувалися впродовж останніх років, у форматі "5+2" за участю Молдови, Придністров'я, РФ, України і Організації з безпеки та співробітництва в Європі. В якості спостерігачів на переговорах були присутні представники Європейського Союзу і США. Нині переговори припинені.


Література:
  1. Лазарев А.М. Молдавская советская государственность и бессарабский вопрос. Кишинев, 1974
  2. Заставний Ф.Д. Українські етнічні землі. Львів, 1992
  3. Голод в Молдове (1946–1947): Сборник документов. Кишинев, 1993
  4. Бабилунга Н. Приднестровская Молдавская Республика: Признанная историография непризнанного государства. Саппоро, 2000
  5. Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. К., 2000
  6. История Приднестровской Молдавской Республики, т. 1–2. Тирасполь, 2000–01. Перепелица Г.Н. Конфликт в Приднестровье (причины, прогноз развития и проблемы урегулирования). К., 2001
  7. Берил С.И. и др. Приднестровская государственность: История и современность. Тирасполь, 2005
  8. Приднестровская Молдавская Республика: История. Атлас. Тирасполь, 2005
  9. Атлас Приднестровской Молдавской Республики. Тирасполь, 2006
  10. История Приднестровской Молдавской Республики. Тирасполь, 2006.

Посилання:
  • АВТОНОМІЯ
  • БЕССАРАБІЯ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БУХАРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1812 Р.
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ЄС
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • ОДЕСА
  • ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ
  • ПАКТ МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА 1939
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РУМЧЕРОД
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • СТАМБУЛ
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ТИРАСПОЛЬ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ПІВДНЯ РОСІЇ (ЗСПР)

  • Пов'язані терміни:
  • ТИГІНА, МІСТО
  • ТИРАСПОЛЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)