ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІЙСЬКОВО-РЕВОЛЮЦІЙНІ КОМІТЕТИ

  Бібліографічне посилання: Хміль І.В. ВІЙСЬКОВО-РЕВОЛЮЦІЙНІ КОМІТЕТИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Vijskovo_revoliutsijni (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІЙСЬКОВО-РЕВОЛЮЦІЙНІ КОМІТЕТИ

ВІЙСЬКОВО-РЕВОЛЮЦІЙНІ КОМІТЕТИ ТА РЕВОЛЮЦІЙНІ КОМІТЕТИ (ВРК, РК) – тимчасові надзвичайні органи рад. влади, що діяли в Україні 1917– 20. У період громадян. війни ВРК і РК організовували боротьбу широких верств нас. проти т. зв. зовн. (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918, Антанти військова присутність на Півдні України 1918–1919, Українсько-польська війна 1918–1919) і внутр. (див. Білий рух, Корнілова заколот 1917, О.Каледін, Денікіна режим в Україні 1919–1920, Врангеля режим на Півдні України 1920) контрреволюції. Після встановлення рад. влади на місцях вони спільно із загонами ВУЧК, к-тами бідноти та робітн. продовольчими загонами діяли як апарат примусу. РК (ревкоми) створювалися вищими рад. або комуніст. парт. інституціями. Очолювали їх, як правило, комуністи. ВРК поділялися територіально: на Всеукраїнський, губернські, міські, повітові, волосні й сільс., в армії – на фронтові, армійські, корпусні, дивізійні й полкові. Наприкінці 1917 – поч. 1918 в містах України діяло 30 ВРК та РК, у волостях і селах – бл. 80.

1920 в Україні, окрім Всеукр., налічувалося: 7 губернських, 46 повітових, 1009 волосних і 9248 сільс. ревкомів. У 5 губ., 51 повіті, 922 волостях і 6280 селах владу здійснювали виконкоми рад. 2 січ. 1920 Рада робітн. і сел. оборони прийняла постанову про ліквідацію ревкомів, проте в Україні ще тривалий час вони функціонували у місцевостях, де не було проведено виборів до рад чи наявність ревкомів зумовлювалася військ. необхідністю. Остаточно ревкоми в Україні ліквідовано в серед. 1921.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Хміль І.В. Трудяще селянство України в боротьбі за владу Рад. К., 1977
  2. Тригуб П.Н. На защите завоеваний Великого Октября. К.–Одесса, 1987
  3. Верстюк в.Ф. Махновщина: Селянський повстанський рух на Україні (1918–1921). К., 1991.

Посилання:
  • АНТАНТИ ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
  • АВСТРО-НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК КОНТРОЛЬ 1918
  • БІЛИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕНІКІНА РЕЖИМ В УКРАЇНІ 1919–1920
  • КАЛЕДІН ОЛЕКСІЙ МАКСИМОВИЧ
  • КОРНІЛОВА ЗАКОЛОТ 1917
  • УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1918–1919, ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА 1918–1919

  • Пов'язані терміни:
  • ДОКТРИНАЛЬНІ ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ
  • БРАТАННЯ ФРОНТОВЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)