Бібліографічне посилання: Щусь О.Й.
ЄГОРОВ Олександр Ілліч [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Egorov_O (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ЄГОРОВ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
|
ЄГОРОВ Олександр Ілліч (25(13). 10.1883–23.02.1939) – військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1935). Н. в м. Бузулук (нині місто в Оренбурзькій обл., РФ). Закінчив юнкерське піх. уч-ще (1905). Під час Першої світової війни командир роти та батальйону 132-го піх. Бендерського полку в чині підполковника, з листоп. 1917 – полковник. Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 перейшов на бік більшовиків, з 1918 – чл. РКП(б)–ВКП(б). Від січ. 1918 – у військ. від. Всерос. ЦВК, брав участь у розробці декрету про створення Червоної армії (див. Радянська армія), комісар Всерос. гол. штабу, голова Вищої атестаційної комісії з відбору колиш. офіцерів у Червону армію. Команд. 9-ї армії (верес.–листоп. 1918), 10-ї армії (груд. 1918 – трав. 1919) при обороні Царицина (нині м. Волгоград, РФ). Командував 14-ю армією (лип.–жовт. 1919), що діяла на пд. України проти денікінців (див. А.Денікін) і військ Армії Української Народної Республіки. Од жовт. 1919 – команд. Південним фронтом, у січ.–груд. 1920 – команд. Південно-Західним фронтом. Команд. військами Київського військового округу (1920–21 і 1924–25), нач. штабу РСЧА (1931–37), з 1937 – 1-й заст. наркома оборони СРСР. Нагороджений 4-ма орденами Червоного Прапора, Почесною революц. зброєю. Чл. Всерос. ЦВК. Команд. Закавказ. військ. округом, звільнений з РСЧА 25 лют. 1938, заарештований у квіт. того ж року. Смертний вирок винесено 22 лют. 1939, наступного дня страчений. Реабілітований 14 берез. 1956. |
дата публікації: 2005 р.
Праці: - Львов–Варшава. 1920 год. Взаимодействие фронтов. М.–Л., 1929
- Разгром Деникина. 1919. М., 1931.
Література: - Українська РСР в період громадянської війни, т. 3. К., 1970
- Киевский Краснознаменный. М., 1974
- Гражданская война в СССР, т. 2. М., 1986
- Сувениров О.Ф. Трагедия РККА. 1937–1938. М., 1998.
|