Бібліографічне посилання: Савченко Г.П.
ЕМІГРАЦІЯ ВІЙСЬКОВИКІВ Армії УНР та УГА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Emigraciya_viyskovykiv_UNR_ta_UGA (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ЕМІГРАЦІЯ ВІЙСЬКОВИКІВ АРМІЇ УНР ТА УГА
ЕМІГРАЦІЯ ВІЙСЬКОВИКІВ Армії УНР та УГА. Була спричинена поразкою української революції 1917–1921. Зазнавши поразки в боях з переважаючими силами супротивних військ, укр. війська змушені були відступити на тер. сусідніх з Українською Народною Республікою д-в – Чехословаччини (понад 4 тис. вояків), Польщі (15 тис.), Румунії (2 тис.). Там вони були інтерновані – роззброєні і примусово оселені в спеціально відведених таборах, зберігаючи при цьому свої управлінські структури (див. Інтерновані формування Армії Української Народної Республіки та Інтерновані формування Української Галицької армії). Після ліквідації статусу інтернованих у Чехословаччині та Румунії 1923 і в Польщі 1924 укр. вояки набули статусу політ. емігрантів і розселилися в країнах Європи, перебралися до США й Канади. Тисячі колиш. військових навчалися у вузах Чехословаччини. В Польщі (м. Каліш) укр. військ. емігранти об'єдналися в укр. військ. станицю. В Чехословаччині було створено К-т опіки над емігрантами УГА. Державний центр УНР на еміграції ставив завдання зберегти орг. основи укр. війська і покладав це на штаб міністра військ. справ (1926). Роботу в цьому напрямі проводили т-ва вояків Армії УНР у Польщі (з 1924 – у Каліші) та Франції (з 1927 – у Парижі), орг-ції колиш. старшин укр. армії – "Громада старшин 6-ї стрілецької дивізії" в Польщі, "Спілка старшин" у Румунії, "Союз українських старшин" у Чехословаччині. Долею інвалідів опікувалася Укр. спілка воєн. інвалідів, заснована 1920 в Каліші. Емігрантські орг-ції також займалися збиранням, систематизацією та виданням воєнно-істор. матеріалів. Із 1925 в Польщі активно працювало "Українське воєнно-історичне товариство" (видавало зб. "За державність"), а в Празі – Музей визвольної боротьби України. Еміграція військовиків не була політично однорідною. Прогетьман. орієнтації дотримувалися військ. об-ня "Товариство запорожців" у ЧСР і Союз укр. старшин у Берліні (Німеччина). Частина військовиків-емігрантів прилучилася до активної політ. діяльності, брала участь у створенні й роботі Української військової організації та Організації українських націоналістів. На поч. 1930-х рр. на обліку військ. мін-ва УНР на еміграції перебували 4 тис. старшин, з них 60 служили в арміях європ. країн. У США (Філадельфія, 1924) та Канаді (Вінніпег, 1928) також діяли Укр. стрілец. громади колиш. військових укр. армій. |