ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІЛЛІНЦІ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. ІЛЛІНЦІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Illinci (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІЛЛІНЦІ

ІЛЛІНЦІ – місто Вінницької області, райцентр. Розташов. на берегах р. Соб (прит. Пд. Бугу), за 16 км від залізничної ст. Липовець. Нас. 11,1 тис. осіб (2004). В писемних джерелах згадується під 1448 як маєтність, надана Меньку. М-ко з серед. 17 ст. (часто вживалася й ін. назва – Лінці).

За часів національної революції 1648–1676 І. – сотенний центр Вінницького полку (після 1667 об'єднаний з Брацлавським полком). 1654 коронний обозний С.Чарнецький спалив м-ко. За умовами Андрусівського договору (перемир'я) 1667 опинилося під владою Польщі. 1671 в І. відбулася рада козаків з польс. гетьманами, на якій М.Ханенко та І.Сірко склали присягу вірності польс. королеві Міхалу-Корибуту Вишневецькому. 1672–99 м-ко було під контролем Османської імперії. Належало до зони відродження козацтва на Правобережній Україні. Мешканці І. брали участь у повстанні С.Палія 1702–04, у 18 ст. – у гайдамацькому русі. Від 2-ї пол. 18 ст. м-ко належало графам Платерам, які сприяли його екон. розвиткові (реквізоване після польського повстання 1863–1864). У серед. і 2-й пол. 19 ст. тут відбувалося 6 щорічних ярмарків.

Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) в складі Правобережної України І. перейшли під владу Російської імперії. Належали до Липовецького пов. Київської губернії (з 1866 – волосний центр). У 20-х рр. 19 ст. в І. містилася штаб-квартира В'ятського полку, котрим командував П.Пестель, який жив тут 1823–25 з невеликими перервами. 1875 в І. побудовано цукровий з-д, діяли тут й ін. підпр-ва з переробки с.-г. продукції. 1897 в м-ку було 10 039 мешканців (із них 4993 –євреї).

За часів української революції 1917–1921 І. належали до зони сел. повстанських рухів. 1919–20 тут велися бої військ. частин Директорії УНР з більшовиками.

1923–30 – у складі Бердичівської округи, від 1932 – Він. обл. Райцентр 1923–62 та від 1965. С-ще міськ. типу від 1925.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окуповане гітлерівцями від 23 лип. 1941 до 13 берез. 1944. Під час окупації – місце масового винищення євреїв. У с-щі існував осередок руху Опору, на околицях діяли партизани.

Від 1986 – місто.

В І. народилися польс. поет і публіцист С.Гощинський та укр. письменник П.Загоруйко.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Вінницька область. К., 1972
  2. Сторінки історії Іллінеччини в працях істориків, археологів, краєзнавців: Збірник статей, нарисів, замальовок, нотаток на краєзнавчу тематику. Іллінці, 1995.

Посилання:
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • БЕРДИЧІВСЬКА ОКРУГА
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ГОЩИНСЬКИЙ CЕВЕРИН
  • ХАНЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МІХАЛ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, МІХАЛ-ТОМАШ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПЕСТЕЛЬ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУХ ОПОРУ
  • СІРКО ІВАН
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1921
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВІННИЦЬКИЙ ПОЛК
  • ЯРМАРОК

  • Пов'язані терміни:
  • ГОЩИНСЬКИЙ CЕВЕРИН
  • ЛОРЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)