Бібліографічне посилання: Усенко І.Б.
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ як наукова дисципліна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Istorija_derzh_i_prava_dyscyplina (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ як наукова дисципліна – складова частина заг. теорії історії д-ви і права, яка відбиває нац. та регіональні особливості України. Тривалий час І.д. і п.У. розглядалася лише в межах історії д-ви і права сусідніх країн, насамперед Росії, Литви і Польщі. Після праці "Звичайна схема руської історії і справа раціонального укладу історії східного слов'янства" М.Грушевського та усвідомлення окремішності істор. розвитку України І.д. і п.У. набула самостійного значення. Першими кроками на шляху вивчення І.д. і п.У. стали дослідження представників школи західнорус. права М.Владимирського-Буданова, Ф.Леонтовича та їх учнів, а також праці з історії Гетьманщини Д.Міллера, М.Василенка, М.Слабченка та ін. Значного розмаху істор.-юрид. дослідження набули після створення Укр. АН (нині Національна академія наук України) та наук. діяльності в Києві в рамках академічних Комісії для виучування історії західнорус. та укр. права і Комісії для виучування звичаєвого права України. Ґрунтовне дослідження опублікували М.Василенко, І.Малиновський, М.Максимейко, М.Слабченко, Л.О.Окіншевич, І.Черкаський, С.Борисенок, С.Іваницький-Василенко. Після розгрому академічної юрид. науки в 1930-ті рр. розвиток І.д. і п.У. в передвоєнні та перші повоєнні роки пов'язаний майже виключно з працями С.Юшкова. Згодом з'явилися вітчизн. школи істориків права в Київ. ун-ті (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; А.Ткач, Л.Потарикіна, В.Катрич, А.Дубровіна), Харків. юрид. ін-ті (нині Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого; С.Фукс, А.Рогожин, І.Софронова, М.Страхов, Л.Маймескулов, В.Гончаренко, О.Ярмиш), Інституті держави і права імені В.М.Корецького НАН України (В.Корецький, Б.Бабій, О.Мироненко, І.Усенко, В.Чехович), Львів. ун-ті (нині Львівський національний університет; В.Кульчицький, Б.Тищик, М.Настюк, А.Пащук). В ін. наук. центрах у галузі І.д. і п.У. плідно працювали П.Михайленко, О.Сурілов, І.Греков, К.Софроненко. В Українському вільному університеті та ін. наук. центрах української діаспори проблеми І.д. і п.У. розробляли Р.Лащенко, А.Яковлів, М.Чубатий, Л.О.Окіншевич, О.Юрченко, Я.Падох. Осн. об'єктом дослідження укр. істор.-юрид. науки є держ. і правові інститути на укр. землях у період Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Галицько-Волин. д-ви, Великого князівства Литовського, Корони Польської, Речі Посполитої, Російської імперії, Австрії (з 1867– Австро-Угорщина) та укр. д-в 20 ст. Особлива увага приділяється публікації та дослідженню визначних пам'яток правової к-ри України. І.д. і п.У. тісно пов'язана з історією політ. і правової думки України та історією д-ви і права зарубіжних країн, дослідженнями істор. характеру, які здійснюються в рамках галузевих юрид. наук, а також із суміжними істор., політ. і філос. науками. |