ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ

  Бібліографічне посилання: Кот С.І. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Istoryko_kult_zapovidnyk (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ – спеціальні законодавчо визначені тер., що охоплюють ансамблі й комплекси пам'яток історії та к-ри, мають виняткову істор., наук. й культ. цінність та перебувають під охороною держави. Режим утримання заповідників передбачає повну (музеї-заповідники) або часткову (заповідні тер.) заборону вироб. діяльності на цих тер. і вилучення їх із с.-г. землекористування. Розрізняють історико-архіт., архіт.-істор., історико-меморіальні, історико-археол. та історико-етногр. І.-к.з. Кожен заповідник створюється й діє на підставі окремо затвердженого положення.

Перші І.-к.з. в Україні було створено в 1920-х рр. Постановами РНК УСРР заповідниками були оголошені території: давньогрец. колонії Ольвія (31 трав. 1924), Чернечої гори в м. Канів – могила Т.Шевченка (20 серп. 1925), Києво-Печерської лаври (29 верес. 1926), монастиря "Босих кармелітів" у м. Бердичів (8 берез. 1928), замку-фортеці в м. Кам'янець-Подільський (23 берез. 1928), замку князів Острозьких у м. Старокостянтинів (15 січ. 1929), т. зв. Дитинець у м. Чернігів, тер. Чернігівського Свято-Троїцького Іллінського монастиря та Чернігівського Єлецького Свято-Успенського монастиря (18 трав. 1929), а також Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря та Кирилівської церкви в м. Київ. Загалом на кін. 1920-х рр. в УСРР діяло 9 держ. І.-к.з. Тоді ж було започатковано створення заповідників місц. значення. Зокрема, згідно з відповідними рішеннями місц. органів влади, діяли істор.-археол. заповідники в с. Верхній Салтів (1929; нині село Вовчанського р-ну Харків. обл.) та на Запорожжі ("Кам'янецькі кучугури"; 1928), садиба-парк "Качанівка" на Чернігівщині (1928; нині с-ще Качанівка) та ін.

Упродовж 1930-х рр. через масові репресії серед пам'яткоохоронців та розвал системи охорони культ. спадщини багато заповідних тер. втратили свій заповідний статус. Після Другої світової війни ч. раніше ств. заповідників, що в роки війни зазнали руйнувань, не була поновлена у своєму заповідному статусі. Почали створюватися нові заповідники, зокрема "Київський акрополь" із залишками Десятинної церкви (1945), музей-заповідник "Поле битви за Київ" (1945), "Поле Полтавської битви" (1949; поблизу м. Полтава), музей-заповідник І.Тобілевича "Хутір “Надія”" (1956). 1965 було проголошено про створення І.-к.з. на о-ві Хортиця в м. Запоріжжя, однак через розв'язану ідеологічну кампанію боротьби з т. зв. укр. бурж. націоналізмом усі відповідні заходи були зупинені.

У серед. 1970-х–80-х рр. процес створення І.-к.з. почав розглядатися як ефективний засіб збереження не лише окремих пам'яток, а й цілісних історико-культ. комплексів. Статус заповідників був поширений на вулиці, квартали, р-ни, істор. центри міст, істор. ландшафти. Були проголошені І.-к.з. істор. тер. у містах Львів (1975), Кам'янець-Подільський (1977), Севастополь (1978), Острог (1981), Луцьк (1985), Путивль (1986), Київ (1987; "Стародавній Київ"), Керч (1987), Чигирин (1989) та ін.

З проголошенням держ. незалежності України процес створення І.-к.з. пожвавився. Зокрема, в 1-й пол. 1990-х рр. було започатковано або реорганізовано з наданням більш вагомого статусу 32 держ. заповідники. Серед них – І.-к.з. "Батьківщина Тараса Шевченка" (у с. Моринці Звенигородського р-ну Черкас. обл.), "Поле Берестецької битви" (с. Пляшева Радивилівського р-ну Рівнен. обл.), "Гетьманська столиця" (смт Батурин), "Трахтемирів" (с. Трахтемирів Канівського р-ну Черкас. обл.), а також історико-архіт. та археол. комплекси в містах Алупка, Бахчисарай, Вишгород, Галич, Глухів, Дубно, Жовква, Збараж, Золочів, Кам'янець-Подільський, Новгород-Сіверський, с. Верхній Салтів тощо.

Указом Президента України від 11 жовт. 1994 "Про національні заклади культури" були визначені статус та порядок утворення нац. І.-к.з. Першими нац. заповідниками, зокрема, стали істор.-етногр. заповідник "Переяслав", історико-археол. заповідник "Херсонес Таврійський", історико-архіт. заповідники "Софія Київська", "Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник", "Чернігів стародавній", "Давній Галич", "Чигирин", "Хортиця".

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Законодавство про пам'ятники історії та культури: Збірник нормативних актів. К., 1970
  2. Акуленко В.І. Охорона пам'яток культури в Україні (1917–1990). К., 1991
  3. Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження. К., 1998
  4. Вечерський В.В. Архітектурно-містобудівна спадщина регіонів України. "Археометрія та охорона історико-культурної спадщини". К., 1999, № 3.

Посилання:
  • АЛУПКА
  • БАХЧИСАРАЙ
  • БАТУРИН
  • БЕРДИЧІВ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ ІЛЛІНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ - ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧИГИРИН, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК ЧИГИРИН
  • ДЕРЖАВА
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДУБНО
  • ЄЛЕЦЬКИЙ СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ МОНАСТИР У ЧЕРНІГОВІ
  • ГАЛИЧ
  • ГЛУХІВ
  • КАЧАНІВКА
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНІВ
  • КЕРЧ
  • ХОРТИЦЯ
  • ХУТІР НАДІЯ ДЕРЖАВНИЙ ЗАПОВІДНИК-МУЗЕЙ КАРПЕНКО-КАРОГО
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВ
  • КИРИЛІВСЬКА ЦЕРКВА В КИЄВІ. СВЯТО-КИРИЛІВСЬКИЙ ХРАМ ПРИ ПАВЛІВСЬКІЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІЙ ЛІКАРНІ М. КИЇВ.
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ, МІСТО ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ОЛЬВІЯ
  • ОСТРОГ
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ПЕРЕЯСЛАВ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК ПЕРЕЯСЛАВ
  • ПОЛЕ ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ
  • ПОЛТАВА
  • ПУТИВЛЬ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СТАРОКОСТЯНТИНІВ, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВИШГОРОД
  • ЗАПОРІЖЖЯ
  • ЗБАРАЖ
  • ЖОВКВА
  • ЗОЛОЧІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  • Пов'язані терміни:
  • КОНВЕНЦІЯ ПРО ОХОРОНУ ВСЕСВІТНЬОЇ КУЛЬТУРНОЇ ТА ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ 1972
  • КИЦЕНКО МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
  • МУЗЕЇ ІСТОРИЧНІ
  • ОХОРОНА ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)