Бібліографічне посилання: Глизь І.І.
КАМ'ЯНСЬКА УПРАВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kamyanska_uprava (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КАМ'ЯНСЬКА УПРАВА
КАМ'ЯНСЬКА УПРАВА – структурний відділ таємного Пд. т-ва (див. Декабристів рух в Україні). Створена у січ. 1822 за рішенням першого установчого з'їзду чл. Пд. т-ва в Києві. К.у. (існували ще Тульчинська управа і Васильківська управа Пд. т-ва) підпорядковувалася центру або директорії, до останньої було обрано полковника П.Пестеля і ген.-ад'ютанта О.Юшневського. К.у. налічувала більше 10 осіб. Її очолювали відставний полковник В.Давидов і ген.-майор, князь С.Волконський, які, відповідно 1819 і 1820, стали членами "Союзу благоденства". Вони поділяли таємну частину програми Союзу про підготовку революц. перевороту в Російській імперії, який мав би сприяти якнайшвидшому введенню в Росії республіканського правління і знищення кріпосного права.Кам'янка стала центром управи, бо тут у маєтку своїх батьків на правах власника трьох економій з селами і кріпосними жив її керівник – полковник В.Давидов, який на той час пішов у відставку, мав будинок у Києві й тісні стосунки з військовими та заможними дворянськими родами в Україні й Санкт-Петербурзі (зокрема, мав родинні зв'язки з членами управи С.Волконським, В.Лихарєвим і братами Й.Поджіо та О.Поджіо). У своєму маєтку В.Давидов практикував моральні принципи програм масонських лож (див. Масонство) і декабризму – час від часу зменшував відробітки і податки; для селян влаштував лікарню. Князь С.Волконський, дружина якого М.Волконська (у дівоцтві – Раєвська) проживала неподалік Кам'янки в маєтку своїх батьків, служив командиром піхотного полку 2-ї армії. К.у. проводила зібрання з метою вироблення програми Пд. т-ва, редакції т. зв. конституції "Руська Правда". Тут обговорювалося і 1823 одноголосно було прийняте найрадикальніше рішення всієї орг-ції – підготовка повстання і знищення імператорської сім'ї. Управа самостійно здійснювала відбір нових членів орг-ції, в основному з числа військових, які поділяли вимоги програми Пд. т-ва (респ. правління, ліквідація монархії, кріпосного права, переділ поміщицької і общинної землі), були надійними і виявляли співчуття до бідних. За час діяльності Управи її керівники особисто прийняли до орг-ції по 4 нових кандидати. В.Давидову було доручено розгорнути справу орг-ції у пд. військових поселеннях. Командуючим воєнними поселеннями в Херсон. та Катеринослав. губерніях був генерал граф І.Вітт, він мав службове доручення вести "охоронний нагляд за південним краєм Росії". Дізнавшись про Управу, він направив до неї провокатора О.Бошняка, той через члена орг-ції підпоручика В.Лихарєва (до 1820 був ад'ютантом у І.Вітта), вступив до т-ва й почав перемовини про вступ у члени т-ва самого І.Вітта. В.Давидов на таку пропозицію зреагував негативно, але роздобута О.Бошняком інформація про орг-цію та її головних членів невдовзі була передана імп. Олександру І. 1821 Кам'янку відвідав висланий на пд. О.Пушкін (після гостин у В.Давидова він присвятив йому свої нові вірші; дещо пізніше все це стало приводом для направлення для нагляду за поетом в с. Михайловське О.Бошняка). Керівники К.у. не підтримали у вирішальний момент пропозиції О.Поджіо, що була передана їм листом через члена Управи підполковника О.Єнтальцева (він володів селом поблизу маєтку В.Давидова) звільнити П.Пестеля з-під арешту й виступити з 19-ю д-зією П.Пестеля та можливим контингентом військ від Васильківської управи на чолі з С.Муравйовим-Апостолом і захопити штаб 2-ї армії в Тульчині. Підполковник О.Єнтальцев пропонував також іти з кінною артилер. ротою у військ. поселення. Однак заарештований П.Пестель, зустрівшись з кн. С.Волконським, передав інформацію про донос капітана А.Майбороди, дав наказ заховати "Руську Правду" і висловив думку про недоцільність піднімати війська на повстання без згоди Пн. т-ва. Основні відомості про діяльність К.у. – це матеріали слідчої справи по ній та ціла низка доносів, а також спогади її членів і близьких до них людей. Документи самої К.у. були знищені після арешту Пестеля і поразки повстання 26(14) грудня 1825 в С.-Петербурзі. За наказом імп. Миколи I від 6 січ. 1826 (25 груд. 1825 за ст. ст.) члени К.у. були заарештовані й доправлені в столицю. Дж.: Записки Сергея Григорьевича Волконского (декабриста). СПб., 1902; Восстание декабристов: Документы и материалы, т. 4, 8. М., 1925; Сыроечковский Б. Записка Бошняка. "Красный Архив", 1925, т. 2 (9); Декабристи на Україні. Х., 1926; Восстание декабристов: Документы и материалы, т. 9–13. М., 1950–1975. |