Бібліографічне посилання: Залізняк Л.Л.
КУДЛАЇВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kudlaivska_k-ra (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КУДЛАЇВСЬКА КУЛЬТУРА
КУДЛАЇВСЬКА КУЛЬТУРА – одна з археол. к-р Полісся доби мезоліту. Виокремлюється дослідниками за характерними пам'ятками, виявленими в місцях розкопок: Кудлаївка, Таценки, Селище, Коржі, Кухарі, Мартиновичі, Броди, Люботинь III, Криниця, Поляни та ін. на тер. Волин., Рівнен., Житомир., Київ. та Черніг. областей. Пам'ятки датуються 8–6 тис. до н. е., з них визначальними для даної к-ри є дрібні крем'яні пластинки та вістря з притупленим краєм, що служили вкладишами в пази кістяних наконечників стріл та метальних списів. Техніка розколювання кременю – відщепова мікролітична, характерними є скребачки, різці, сокири на відщепах. Нас. цієї к-ри полювало на лісових тварин (тур, лось, олень, кабан) за допомогою лука, займалося рибальством. К-ра генетично пов'язана з сусідніми зх. археол. к-рами: коморницькою к-рою Польщі та к-рою Дювенсі Пн. Німеччини. Сформувалася в бас. Прип'яті (прит. Дніпра) на поч. мезоліту, набула поширення в межах Полісся і в 2-й пол. мезоліту поступилася місцем яніславицькій культурі. |