Бібліографічне посилання: Пришляк В.В.
КИЄВО-БЕЛЗЬКИЙ ШЛЯХ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kyevo_Belzky_shlyakh (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КИЄВО-БЕЛЗЬКИЙ ШЛЯХ
КИЄВО-БЕЛЗЬКИЙ ШЛЯХ – назва давньої суходільної магістралі, що в 12–14 ст. сполучала стольний Київ з центром удільного Белзького князівства (нині м. Белз). Один із його маршрутів починався з Києва й ішов Білгородським гостинцем на Білгород, Ярополч (нині с. Яроповичі), Котельницю (нині с. Стара Котельня; обидва Андрушівського р-ну Житомир. обл.), Колодяжин (Колодяжне), Полоний (нині м. Полонне), Городище (нині село Шепетівського р-ну Хмельницької обл.), на Ізяслав, а звідти однією гілкою – через Шумськ, Крем'янець (Кременець), Пліснеськ, Олесько; другою – через Острог, Данилів, Дубен (Дубно), Перемиль – досягав Белза. Від Белза далі на зх. вів шлях, що пролягав через перехід на Розточчя – городище Ворота (поблизу сучасного с. Вороблячин Яворівського р-ну Львів. обл.) – до Ярослава, Ряшева (нині м. Жешув – обидва міста в Польщі), а далі до Кракова, Праги (Чехія) і Реґенсбурґа (Баварія). |