Бібліографічне посилання: Храмов Ю.О.
ОБРЕЇМОВ Іван Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Obreimov_I (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
ОБРЕЇМОВ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
ОБРЕЇМОВ Іван Васильович (08.03.1894–02.12.1981) – фізик, академік АН СРСР (1958). Н. в м. Аннес (Франція). Закінчив Петрогр. ун-т (1914). 1919–24 працював у Держ. оптичному ін-ті, 1924–29 – Ленінгр. фізико-тех. ін-ті, 1929–38 – Харків. фізико-тех. ін-ті (1929–33 – директор, з 1930 – зав. лабораторії). У червні 1938 безпідставно заарештований, в травні 1941 звільнений. З 1944 працював в ін-тах АН СРСР. Наук. праці стосуються фізики кристалів, низькотемпературної спектроскопії, оптики. Започаткував вітчизн. дослідження з низькотемпературної спектроскопії молекулярних кристалів (1930–35, спільно з А.Прихотько), з вивчення механізмів пластичної деформації, заклав основи теорії кінетики дислокацій. 1939 розробив найчутливіший вимірювальний метод експериментальної фізики. 1948 започаткував дослідження з дисперсії в молекулярних кристалах. Лауреат Держ. премії СРСР (1946). Нагороджений Золотою медаллю ім. С.Вавилова (1959). |