Бібліографічне посилання: Яневич О.О.
ОЛЕКСІЇВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Oleksiivska_k_ra (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
ОЛЕКСІЇВСЬКА КУЛЬТУРА
ОЛЕКСІЇВСЬКА КУЛЬТУРА – археол. к-ра доби неоліту. Датується часом від 5000 до 3500 до н. е. Осн. пам'ятки: Олексіївська Засуха, Мартинівка, Долинка, Ішунь, Суат III, Алачук. Територія поширення – рівнинна і гірська частини Криму. Генетична підоснова – кукрецька культура та, частково, шпанська культура. Крем'яна індустрія характеризується розвиненою пластинчастою технікою розколювання з одноплощинних нуклеусів. Знаряддя: мікроліти (трапеції та сегменти зі стрімкою і пласкою ретушшю, прямокутники, платівки із притупленим краєм, вістря з мікрорізцевим сколом), кінцеві та підокруглі скребачки, кутові ібокові різці на відщепах та платівках, вкладні кукрецького типу. Посуд нечисленний: плоскодонні слабопрофільовані майже неорнаментовані слоїки. Госп-во носіїв О.к.: полювання на степових тварин, збиральництво, на пізньому етапі, можливо, тваринництво. Госп. сезонний цикл передбачав використання степів рівнинного Криму взимку та лукових степів Першого пасма Крим. гір улітку. |