Бібліографічне посилання: Буравченков А.О.
ВРАНГЕЛЬ Петро Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Vranhel_P (останній перегляд: 19.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
ВРАНГЕЛЬ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
ВРАНГЕЛЬ Петро Миколайович (28.06.1878–25.04.1928) – рос. військ. та політ. діяч. Н. в м. Ново-Олександрівськ Ковенської губ. (нині м. Зарасай, Литва). Закінчив Гірничий ін-т (1901, Санкт-Петербург), склав іспит на офіцерський чин при Миколаївському імператорському кавалерійс. уч-щі (1902), закінчив Iмператорську військ. акад. (1910). Учасник російсько-японської війни 1904–1905 та Першої світової війни, ген.-майор, команд. кінним корпусом. Один з провідників Білого руху. Відкинув пропозицію гетьмана П.Скоропадського очолити укр. ЗС. Від серп. 1918 – у Добровольчій армії, нач. кінної д-зії, командир кінного корпусу. Підвищений в чині до ген.-лейтенанта. У ЗС Пд. Росії (ЗСПР) – команд. Кавказ. добровольчою армією (січ.–трав. 1919), Кавказ. армією (трав.–груд. 1919), Добровольчою армією (груд. 1919 – січ. 1920). Від квіт. 1920 – головнокоманд. ЗСПР, реорганізованих ним у Російську армію. Після поразки від Червоної армії 16 листоп. 1920 на чолі залишків армії евакуювався з Криму до Туреччини. Проживав у Югославії, Бельгії. Заснував Рос. заг.-воїнський союз (1924). П. у м. Брюссель (Бельгія). Похований у м. Бєлград (Югославія). |