ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

"ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦІ"

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.I. "ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦІ" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Vyzvolennia_pratsi (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦІ

"ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦI" рос. с.-д. орг-ція (група), ств. 25 верес. 1883 у м. Женева (Швейцарія) колиш. народниками з "Чорного переділу" Г.Плехановим, П.Аксельродом, в.Засулич, в.Iгнатовим та Л.Дейчем. Чл. групи заявили про свій повний розрив з народництвом і гол. завданням визначили організацію "російського робітничого класу в особливу партію з визначеною соціально-політичною програмою". Маніфестом, в якому викладалися програмні погляди чл. групи, стала кн. Г.Плеханова "Соціалізм і політична боротьба", що вийшла друком наприкінці 1883. Група мала кілька проектів програм, розроблених Плехановим. Першим з відомих дослідникам був проект "Програма соціал-демократичної групи “Визволення праці”" (опубл. 1884), другим – "Проект програми російських соціал-демократів" (опубл. 1888). В них проголошувалося, що політ. завданням пролетаріату є повалення самодержавства та здійснення заг.-демократ. перетворень, ставилося питання про радикальний перегляд аграрних відносин в Російській імперії.

"В.п." здійснювала критику народництва, теоретично обґрунтовувала політ. принципи рос. соціал-демократії, популяризувала досвід зх.-європ. робітн. руху, займалася пропагандою марксистської теорії. У поширенні марксизму в Рос. імперії брали участь усі чл. групи. Для цього ними було засновано "Бібліотеку сучасного соціалізму" (1883), зб. "Соціал-демократ" (1888), його однойменний літ.-політ. огляд (1890–92).

Група налагодила зв'язки з революц. гуртками Санкт-Петербурга й Москви, а також України, Білорусі, Грузії, Прибалтики та ін. Був встановлений зв'язок також із петербурзьким "Союзом боротьби за визволення робітничого класу", протягом 1901–03 чл. групи спільно з В.Леніним видавали газ. "Искра" і ж. 0"Заря". Тісні контакти мала група з I.Франком, М.Павликом та ін. представниками революц. демократії Східної Галичини. Через Львів з-за кордону переправлялося багато нелегальної літ., яка поширювалась у центрах революц. руху. Наприкінці 1894 в Женеві з ініціативи "В.п." створено "Союз російських соціал-демократів за кордоном", однак внаслідок засилля там опортуністів група 1900 пориває з ним. Чл. групи були учасниками багатьох міжнар. робітн. соціаліст. конгресів у Парижі (1889), Цюріху (1893), Лондоні (1896) та ін. містах. У серп. 1903, після II з'їзду РСДРП, група заявила про припинення діяльності.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Полевой Ю.З. Зарождение марксизма в России. М., 1959
  2. Жуйков Г. Группа "Освобождение труда". М., 1962
  3. Бистренко П.П. Група "Визволення праці" і Україна (до 80-річчя створення). "УIЖ", 1963, № 5
  4. Костин А.Ф. От народничества к марксизму. М., 1967.

Посилання:
  • АКСЕЛЬРОД ПАВЛО (ПІНХУС) БОРИСОВИЧ
  • ДЕЙЧ ЛЕВ ГРИГОРОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ИСКРА
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛЬВІВ
  • МОСКВА
  • НАРОДНИЦТВО
  • ПАВЛИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ СОЮЗ Б-БИ ЗА ВИЗВ. РОБ. КЛАСУ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • ЗАСУЛИЧ ВІРА ІВАНІВНА

  • Пов'язані терміни:
  • АКСЕЛЬРОД ПАВЛО (ПІНХУС) БОРИСОВИЧ
  • БОНЧ-БРУЄВИЧ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • ДЕЙЧ ЛЕВ ГРИГОРОВИЧ
  • ГОВОРУХІН ОРЕСТ МАКАРОВИЧ
  • КУЛЯБКИ
  • КИЇВСЬКИЙ СОЮЗ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ РОБІТНИЧОГО КЛАСУ
  • ЛУНАЧАРСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРТОВ ЮЛІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • РАКОВСЬКИЙ ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ЗАСУЛИЧ ВІРА ІВАНІВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)